До первого шторма - Johnyboy

Я и не думал, что сможем с общей орбиты сойти

Мы стали дружнее героев фильма «1+1»

Братьями даже мы все почти что тут были

Про нас бы сняли «Форсаж 7», «Мальчишник 4»

Но и я не стою мудей своих достойных друзей

Джонни, долой нападение, лучше им пойла подлей

Помню жал руку им, травил новыми шутками,

Но ответили жутко мне, ну, а значит довольно соплей

Год змеи ушёл, теперь закрой ебальник, ящер

Иль достучишься до небес ты и сыграешь в ящик

Во мне горит живая злость, говоришь что готов?

Но ты лишь пешка у того, кто боится судов

Тебе знакомые понятия — взятка и шантаж

Готовься, хоббит желтозубый, будешь взят на абордаж

И будто в схватке рукопашной выбью из тебя дерьмо,

Но не поможет всё равно и снова зад ты свой продашь

От них останется лишь эхо и шорох

Ведь они рядом лишь до первого шторма

Для меня каждый уже словно покойник

И не пущу уже я снова вас в свой мир

От них останется лишь эхо и шорох

Ведь они рядом лишь до первого шторма

Для меня каждый уже словно покойник

И не пущу уже я снова вас в свой мир

Мне комфортно когда одинок я

Так несчастлив, но явно не проклят

Как у Лочи, мы были два волчонка

И жизни без дружбы представить не мог я

Дружба — это перманентное свойство,

Но мне твердишь что ты девкой другой стал

Забыл я о тусах, дебил я и лузер,

Но забыл, парень, что это мой зал

Все эти строчки — лишь лютая правда

Ведь я тащил тебя всюду как брата

Ты плюнул на факты, пустил тебя в дом

Ну пиздуй ты отсюда обратно

Помогать мне наверно не стоило

Твоё место — сын фермы и стойло

Твой Future: горячая ванна, холодная бритва, таблетки и пойло

Ты отчаянно, не так ли, считаешь

Что всё тут решают лишь бабки?

Но как зажатая шавка, избежавшая давки

Ты ссышь хозяину в тапки

Вчера друг, сегодня мне очевидно

Ты стрелочник-пидор и мелочный гнида

Мне твердил за меня ты горой,

Но обратное всем там чирикал

Был ты никем, дым в манекен, фрик на уикенд

И пока всем ты лизал зад

Был на говне, был и момент плыл ты наверх,

Но туда не залезал сам

Так уйдёшь парень слабым и нищим

Ослеплённый лишь стаффом и пищей

Я верю что ты изменишься, братка, но пока ты ебаное днище

От них останется лишь эхо и шорох

Ведь они рядом лишь до первого шторма

Для меня каждый уже словно покойник

И не пущу уже я снова вас в свой мир

От них останется лишь эхо и шорох

Ведь они рядом лишь до первого шторма

Для меня каждый уже словно покойник

И не пущу уже я снова вас в свой мир

Я і не думав, що зможемо зі загальної орбіти зійти

Ми стали дружнішими за героїв фільму «1+1»

Братами навіть ми всі майже тут були

Про нас би зняли «Форсаж 7», «Похмілля 4»

Але і я не стою мудей своїх гідних друзів

Джонні, геть напад, краще за них пійла підлий

Пам'ятаю тиснув руку їм, цькував новими жартами,

Але відповіли моторошно мені, ну, а значить досить соплів

Рік змії пішов, тепер закрий ебальник, ящір

Або достукаєшся до небес ти і зіграєш у скриньку

У мене горить жива злість, говориш, що готовий?

Але ти лиш пішак у того, хто боїться судів

Тобі знайомі поняття — хабар і шантаж

Готуйся, хоббит жовтозубий, будеш узятий на обордаж

І ніби в сутичці рукопашним виб'ю з тебе лайно,

Але не допоможе все одно і знов зад ти свій продаси

Від них залишиться лише луна і шурхіт

Адже вони поряд лише до першого шторму

Для мене кожен уже ніби небіжчик

І не пущу вже я знову вас у свій світ

Від них залишиться лише луна і шурхіт

Адже вони поряд лише до першого шторму

Для мене кожен уже ніби небіжчик

І не пущу вже я знову вас у свій світ

Мені комфортно коли самотній я

Так нещасливий, але явно не проклятий

Як у Лочі, ми були два вовченя

І життя без дружби уявити не міг я

Дружба — це перманентна властивість,

Але мені твердиш що ти дівкою інший став

Забув я про туси, дебив я і лузер,

Але забув, хлопче, що це моя зала

Всі ці рядки — лише люта правда

Адже я тягнув тебе всюди як брата

Ти плюнув на факти, пустив тебе в будинок

Ну підуй ти звідси назад

Допомагати мені напевно не варто.

Твоє місце - син ферми і стійко

Твій Future: гаряча ванна, холодна бритва, пігулки та пійло

Ти відчайдушно, не так, чи вважаєш

Що все тут вирішують лише бабки?

Але як затиснута шавка, що уникла тисняви

Ти ссыш господареві в тапки

Вчора друже, сьогодні мені очевидно

Ти стрілочник-підор і дріб'язковий гніда

Мені твердив за мене ти горою,

Але зворотне всім там чірикал

Був ти ніким, дим у манекен, фрик на уікенд

І поки всім ти лизав зад

Був на гавні, був і момент плив ти наверх,

Але туди не залазив сам

Так підеш хлопець слабким і жебраком

Осліплений лише стаффом та їжею

Я вірю що ти змінишся, братку, але поки ти ебане днище

Від них залишиться лише луна і шурхіт

Адже вони поряд лише до першого шторму

Для мене кожен уже ніби небіжчик

І не пущу вже я знову вас у свій світ

Від них залишиться лише луна і шурхіт

Адже вони поряд лише до першого шторму

Для мене кожен уже ніби небіжчик

І не пущу вже я знову вас у свій світ