Ненавижу, но люблю - Johnyboy, Elvira T

Мои удары по твоим щекам — ничто.

Я звала тебя к себе, но сам не шёл!

Знай, однажды тебя я убью.

очень медленно.

И от тебя давно навеки я б ушла,

Но не велит мне уходить моя душа!

Ненавижу тебя, но люблю.

одновременно.

Мы засыпаем, желаю классно поспать я Той, кто со мною сегодня в разных кроватях.

Луч солнца.

Всё в жизни кажется славно.

Если забыть о том, что меня ты подальше послала!

О да, ты не хочешь знать меня, класть и я Хотел на то, что тебя я потерял!

Но, чтоб убить холод не хватит мне одеял.

Чего ради я тратил столько нервов то на тебя?

Круизы и жемчуг — всё что тебе нужно?

Но так ты потонешь в луже эгоизма и желчи!

Это признаки женщин — я знаю их от и до…

Скажешь, что болеешь, но ведёшь ты кого-то в дом.

Говорит что-то внутри, но не истинное лицо.

Все эти выкрики на тебя лишь мистика или сон,

Иллюзорно это, ведь на деле то я спокоен,

И, надеюсь, этот кошмар не разделит меня с тобою!

Не мало крови я пролил в этих боях кулачных,

Где испытуемый это я, ну, и, логично, что ты — палач мой!

Плачь боль?

Ха, мы не дети возраста школьного!

Моральная расчленёнка — вот что по-настоящему больно нам.

Но только так держим в рукавицах ежовых друг друга,

И на этой бойне с тобою не отбиться дешёвым испугом.

Это не шоу, тут нет кукол, ты и я — реальные люди!

Давай, убей меня уже, на сегодня хватит прелюдий!

И, обещай, что не будешь, союз наш ставить на сухую ветку,

Но, нет, ты вновь каблуком протыкаешь мне грудную клетку!

И сунешь петлю на шею, но, будто бы люди в фильмах,

До гола разденешься, прижмёшься и скажешь что любишь сильно!

Мои удары по твоим щекам — ничто.

Я звала тебя к себе, но сам не шёл!

Знай, однажды тебя я убью.

очень медленно.

И от тебя давно навеки я б ушла,

Но не велит мне уходить моя душа!

Ненавижу тебя, но люблю.

одновременно.

Одновременно, одновременно.

Ненавижу тебя, но люблю

(Постой, я здесь, я рядом!)

Одновременно, одновременно.

Ненавижу тебя, но люблю

(Со мною встреться взглядом!)

Пара дней поярче серый тон не сменит,

Ведь ты потом потащишься в кино не с теми,

Напустив в полуразваленный наш дом истерик.

Солнце, приди, и забери скорей нас вон из тени!

Но изменит ли это последующий ход событий?

Она орёт, и мои руки чешутся рот закрыть ей!

Но за нити едва потяну, она начинает злиться бешено.

Она — скорпион.

Ядовито ужалит и в глотку пытается впиться клешнями.

Конечно, блин, кидайся тарелками с тортом, браво!

Вот мои руки, порежь теперь вены мне стёклами треснутых фоторамок!

Да!

добивай меня милая, ведь это по-женски с трупом биться.

Логику, действия мне не понять твои, будто язык жестов в рукавицах.

Ой, а я такой наивный!

Весь этот мир взаимности просто тобой наигран.

Знаешь, если ты рядом, неспокоен мигом.

Без тебя на ножах я, но и с тобой на иглах!

Мои удары по твоим щекам — ничто.

Я звала тебя к себе, но сам не шёл!

Знай, однажды тебя я убью.

очень медленно.

И от тебя давно навеки я б ушла,

Но не велит мне уходить моя душа!

Ненавижу тебя, но люблю.

одновременно.

Одновременно, одновременно.

Ненавижу тебя, но люблю

(Постой, я здесь, я рядом!)

Одновременно, одновременно.

Мої удари по твоїх щоках – ніщо.

Я кликала тебе до себе, але сам не йшов!

Знай, якось тебе я вб'ю.

дуже повільно.

І від тебе давно навіки я пішла б,

Але не велить мені йти моя душа!

Ненавиджу тебе, але кохаю.

одночасно.

Ми засинаємо, бажаю класно поспати Той, хто зі мною сьогодні в різних ліжках.

Промінь сонця.

Все у житті здається славно.

Якщо забути про те, що мене ти послала подалі!

О так, ти не хочеш знати мене, класти і я хотів на те, що тебе я втратив!

Але щоб убити холод не вистачить мені ковдр.

Чого заради я витрачав стільки нервів на тебе?

Круїзи та перли - все що тобі потрібно?

Але так ти потонеш у калюжі егоїзму та жовчі!

Це ознаки жінок — я знаю їх від до...

Скажеш, що хворієш, але ти ведеш когось у будинок.

Говорить щось усередині, але не справжнє обличчя.

Всі ці вигуки на тебе лише містика чи сон,

Ілюзорно це, адже насправді я спокійний,

І, сподіваюся, цей кошмар не поділить мене з тобою!

Чимало крові я пролив у цих кулачних боях,

Де випробуваний це я, ну, і, логічно, що ти — кат мій!

Плач біль?

Ха, ми не діти віку шкільного!

Моральне розчленування - ось що по-справжньому боляче нам.

Але тільки так тримаємо в рукавицях їжакових один одного,

І на цій бійні з тобою не відбитися дешевим переляком.

Це не шоу, тут немає ляльок, ти і я реальні люди!

Давай, убий мене вже, на сьогодні вистачить прелюдій!

І, обіцяй, що не будеш, союз наш ставити на суху гілку,

Але, ні, ти знову каблуком протикаєш мені грудну клітку!

І сунеш петлю на шию, але, ніби люди у фільмах,

До голу роздягнешся, притиснешся і скажеш, що любиш сильно!

Мої удари по твоїх щоках – ніщо.

Я кликала тебе до себе, але сам не йшов!

Знай, якось тебе я вб'ю.

дуже повільно.

І від тебе давно навіки я пішла б,

Але не велить мені йти моя душа!

Ненавиджу тебе, але кохаю.

одночасно.

Одночасно одночасно.

Ненавиджу тебе, але люблю

(Стривай, я тут, я поряд!)

Одночасно одночасно.

Ненавиджу тебе, але люблю

(Зі мною зустрінься поглядом!)

Пара днів яскравіше сірий тон не змінить,

Адже ти потім потягнешся в кіно не з тими,

Напустивши в напіврозвалений наш будинок істерик.

Сонце, прийди, і забери скоріше нас геть із тіні!

Але чи змінить це подальший перебіг подій?

Вона кричить, і мої руки сверблять рот закрити їй!

Але за нитки ледве потягну, вона починає злитися шалено.

Вона – скорпіон.

Отруйно вжалить і в горлянку намагається впитися клешнями.

Звичайно, млинець, кидайся тарілками з тортом, браво!

Ось мої руки, поріж тепер вени мені склом тріснутих фоторамок!

Так!

добивай мене мила, адже це по-жіночому з трупом битися.

Логіку, дії мені не зрозуміти твої, наче язик жестів у рукавицях.

Ой, а я такий наївний!

Весь цей світ взаємності просто тобою награно.

Знаєш, якщо ти поруч, неспокійний миттю.

Без тебе на ножах я, та й з тобою на голках!

Мої удари по твоїх щоках – ніщо.

Я кликала тебе до себе, але сам не йшов!

Знай, якось тебе я вб'ю.

дуже повільно.

І від тебе давно навіки я пішла б,

Але не велить мені йти моя душа!

Ненавиджу тебе, але кохаю.

одночасно.

Одночасно одночасно.

Ненавиджу тебе, але люблю

(Стривай, я тут, я поряд!)

Одночасно одночасно.