Зараза - Elvira T

Я и днём вижу сны – честно,

Но тебя никогда в них нету.

И тебе вероятно тесно

Быть в чужой голове и куплетах.

Столица мне всё рассказала -

Про тебя и твои приключения.

Ты другим показался сначала -

Отчаянным, неподдельным.

Ты смотрел на меня и не верил,

Что так сильно тебя полюбили.

Если мы попадем на телек -

Мы испортим хорошие фильмы.

Я тебе много не рассказала.

Да, и в этом уже нету толку.

Пусть тебя привозят вокзалы,

Только не на мою остановку.

А ты же говорила, мама, сразу,

Что это не любовь, это – зараза.

Мама, пойми, отключился разум -

Будто с тобой так не было ни разу!?

А ты же говорила, мама, сразу,

Что это не любовь, это – зараза.

Мама, пойми, отключился разум -

Будто с тобой так не было ни разу!?

Ты отдал мне без страховки

Своё сердце нараспашку.

Столичный мэр сносит "Хрущёвки"

В которых нам сносило башню.

Каждый день примерно тысяча

Твоих одержимых сообщений.

Иногда, ты меня вообще не слышишь

Будто мы с тобой в разных измерениях.

Даже если зима за окном

Мне на градусы будет плевать.

Я в одном платье без пальто

Выбегу, чтобы напоследок тебя обнять.

Ты влюбился без памяти, по уши -

И наверно, так будет всегда.

Помнишь первую встречу... Прошло лет сто уже;

Если б можно было, я бы тогда не пришла!

А ты же говорила, мама, сразу,

Что это не любовь, это – зараза.

Мама, пойми, отключился разум -

Будто с тобой так не было ни разу!?

А ты же говорила, мама, сразу,

Что это не любовь, это – зараза.

Мама, пойми, отключился разум -

Будто с тобой так не было ни разу!?

Я і вдень бачу сни – чесно,

Але тебе ніколи в них нема.

І тобі, ймовірно, тісно

Бути в чужій голові та куплетах.

Столиця мені все розповіла

Про тебе та твої пригоди.

Ти іншим здався спочатку -

Відчайдушним, непідробленим.

Ти дивився на мене і не вірив,

Що так сильно тебе полюбили.

Якщо ми потрапимо на телевізор -

Ми зіпсуємо добрі фільми.

Я тобі багато не розповіла.

Так, і в цьому вже немає сенсу.

Нехай тебе привозять вокзали,

Тільки не на мою зупинку.

А ти ж говорила, мамо, одразу,

Що це не кохання, це – зараза.

Мама, зрозумій, відключився розум -

Начебто з тобою так не було жодного разу!?

А ти ж говорила, мамо, одразу,

Що це не кохання, це – зараза.

Мама, зрозумій, відключився розум -

Начебто з тобою так не було жодного разу!?

Ти віддав мені без страховки

Своє серце навстіж.

Столичний мер зносить "Хрущовки"

В яких нам зносило вежу.

Щодня приблизно тисяча

Твоїх одержимих повідомлень.

Іноді ти мене взагалі не чуєш

Неначе ми з тобою у різних вимірах.

Навіть якщо зима за вікном

Мені на градуси начхатиме.

Я в одній сукні без пальта

Вибіжу, щоб наостанок тебе обійняти.

Ти закохався без пам'яті, по вуха

І, мабуть, так буде завжди.

Пам'ятаєш першу зустріч... Минуло років сто вже;

Якби можна було, я тоді не прийшла б!

А ти ж говорила, мамо, одразу,

Що це не кохання, це – зараза.

Мама, зрозумій, відключився розум -

Начебто з тобою так не було жодного разу!?

А ти ж говорила, мамо, одразу,

Що це не кохання, це – зараза.

Мама, зрозумій, відключився розум -

Начебто з тобою так не було жодного разу!?