Школьная - Elvira T

В нашем классе учатся одни придурки,

И мы с тобой на них совсем не похожи -

У нас другие мечты и другие шутки;

Во взрослом мире порознь мы не сможем.

Мы слушаем дурацкое музло за гаражами

И одеваемся совсем не по погоде.

Я не дружу с девчонками, только с пацанами -

И только ты один из них с ума меня сводишь.

Руки твои на моей талии.

Мы же ещё не знаем, что такое любовь.

Ещё такое непривычное состояние

И очень робкое, между мной и тобой.

Вечно разбитые коленки, и кажется,

Что весь этот мир настроен против нас.

Если меня обидят – ты точно вмажешь им;

Если нет – я разлюблю тебя прямо сейчас!

Помнишь нашу тусовку в школьном актовом зале?

Ты был в новых кроссовках, а я в платье-футляре.

Запотевшие окна, мы были в ударе -

Пока они все смотрели на нас и локти кусали!

Честно говоря, нам плевать на экзамены;

По математике набрать хотя бы проходной.

Наши сердца еще чисты и не изранены,

И голова не забита бытовой ерундой.

Ты смотришь на меня пламенно и робко -

Ведь мы уже не дети, нам почти восемнадцать.

Давай пойдём на концерт, у меня есть проходки;

Вот бы ничего не делать, только тусоваться!

А еще не знаю, что любовь только в фильмах;

А он не знает, что не станет директором фирмы.

А вдруг мы вообще самые обычные,

И нас ждет жизнь обычная до неприличия?

Пускай сегодня наш с тобой последний вечер,

Но я хочу запомнить его навсегда:

Пока у нас ещё здоровая печень,

Пока у нас ещё наивные глаза!

Помнишь нашу тусовку в школьном актовом зале?

Ты был в новых кроссовках, а я в платье-футляре.

Запотевшие окна, мы были в ударе -

Пока они все смотрели на нас и локти кусали!

У нашому класі вчаться одні придурки,

І ми з тобою на них зовсім не схожі.

У нас інші мрії та інші жарти;

У дорослому світі нарізно ми не зможемо.

Ми слухаємо безглузде музло за гаражами

І одягаємось зовсім не за погодою.

Я не дружу з дівчатами, тільки з пацанами.

І тільки ти один із них з розуму мене зводить.

Руки твої на моїй талії.

Ми ж ще не знаємо, що таке кохання.

Ще такий незвичний стан

І дуже боязке, між мною та тобою.

Вічно розбиті коліна, і здається,

Що весь цей світ налаштований проти нас.

Якщо мене скривдять - ти точно вмажеш їм;

Якщо ні – я розлюблю тебе зараз!

Пам'ятаєш нашу тусовку у шкільному актовому залі?

Ти був у нових кросівках, а я у сукні-футлярі.

Запітнілі вікна, ми були в ударі -

Поки вони дивилися на нас і лікті кусали!

Чесно кажучи, нам начхати на іспити;

З математики набрати хоча б прохідний.

Наші серця ще чисті і не поранені,

І голова не забита побутовою нісенітницею.

Ти дивишся на мене полум'яно і несміливо -

Ми вже не діти, нам майже вісімнадцять.

Давай підемо на концерт, маю проходки;

От би нічого не робити, тільки тусуватися!

А ще не знаю, що кохання тільки у фільмах;

А він не знає, що стане директором фірми.

А раптом ми взагалі звичайні,

І на нас чекає життя звичайне до непристойності?

Нехай сьогодні наш з тобою останній вечір,

Але я хочу запам'ятати його назавжди:

Поки що у нас ще здорова печінка,

Поки що у нас ще наївні очі!

Пам'ятаєш нашу тусовку у шкільному актовому залі?

Ти був у нових кросівках, а я у сукні-футлярі.

Запітнілі вікна, ми були в ударі -

Поки вони дивилися на нас і лікті кусали!