Лёд и пламя - Johnyboy

А!

Yeah!

Я и ты — все то, что в мире называют Инь-Янь.

Лед и пламя взаимоуничтожают себя.

Уходи из головы моей, тупая ты дрянь!

Ты не будешь, *ука, той, кто поломает меня!

Нет, я не до вина охочий.

Я тот, кто тебя страстно хочет;

И в плане своего отношения к тебе —

Могу я называться торчем.

Я в подобных делах разборчив,

Свой профессиональный почерк.

И ты просто улет, с тобою вдвоем —

Все феноменальны ночи.

Я затаскан был в бедности, но в лапах известности.

С каждым днем растут все больше соблазны потребностей.

Не потому что собеседник нужен, потому что ты мне лечишь душу!

Я тебя пригласил бы на рандеву, на свой последний ужин.

Целовал море знойных там тел, но те были мной люди забыты.

И за тебя свершил столько я дел, за которые будет мне стыдно.

В деле — будто мы друг другу шоры, снег полюбим и без глупых споров —

Заимела меня стерва, и когда мы вместе — наша температура 40!

Без тебя не могу выйти на сцену.

Мне найти необходимо замену тебе.

Ведь теперь завладела ты мной, прям сердце, проникла по венам.

Я тебе изменял, но ты была лучше чем все они, запомни.

Бутылка Джека, что давно уже стала бутылкой Джонни.

Я и ты — все то, что в мире называют Инь-Янь.

Лед и пламя взаимоуничтожают себя.

Уходи из головы моей, тупая ты дрянь!

Ты не будешь, *ука, той, кто поломает меня!

Вечно ждал, когда я вес добуду.

Не бывает людей без проступков.

Видевши сотни мест под утро, я хронически безпробудный.

Кто-то любит сопатить сосу.

Кто-то любит глотать колеса.

С этим правда играл я, но перебрал — и начал бухать я жестко.

И дальше, там, без тебя — мне никак достичь невозможно небес.

Эта дыра не нужна, мне таблеток гора, будто бы на обложке Рилэпс.

Завсегдатый по барам.

Бодрый, да, будто Фарел.

И да, желал бассейн бухла, полный, как у Ламара.

Сколько помню себя, я точно всегда от чего-то да был зависим.

Не думайте вы, что сейчас себя я тут возомнил провидцем.

А сейчас, его пью я чаще чем чай и меня нехило *издит!

Но не портите нам полет.

Я налью тебе до краев —

И прогреет меня всего изнутри этот жгучий янтарный лед.

Нет, пошел-ка ты на*уй, алко!

Не закончу, как слабый папа.

Ты зависимость, но меня не заберешь больше ты в свои лапы, *адла!

Ты зависимость, но меня не заберешь больше ты в свои лапы, *адла!

Я и ты — все то, что в мире называют Инь-Янь.

Лед и пламя взаимоуничтожают себя.

Уходи из головы моей, тупая ты дрянь!

Ты не будешь, *ука, той, кто поломает меня!

А!

Yeah!

Я і ти — все те, що в світі називають Інь-Янь.

Лід і полум'я взаємознищують себе.

Іди з голови моєї, тупа ти погань!

Ти не будеш, *ука, той, хто поламає мене!

Ні, я не до вина охочий.

Я той, хто тебе пристрасно хоче;

І в плані свого ставлення до тебі —

Можу я називатися стирчем.

Я в подібних справах розбірливий,

Свій професійний почерк.

І ти просто уліт, з тобою вдвох —

Усі феноменальні ночі.

Я затяганий був у бідності, але в лапах популярності.

З кожним днем ​​зростають все більше спокуси потреб.

Не бо співрозмовник потрібен, бо ти мені лікуєш душу!

Я тебе запросив би на рандеву, на свою останню вечерю.

Цілував море спекотних там тіл, але ті були мною люди забуті.

І за тебе зробив стільки я справ, за які мені буде соромно.

У справі — ніби ми один одному шори, сніг полюбимо і без дурних суперечок.

Зайняла мене стерва, і коли ми разом — наша температура 40!

Без тебе не можу вийти на сцену.

Мені знайти потрібно заміну тобі.

Адже тепер заволоділа ти мною, пряме серце, проникла по венах.

Я тобі зраджував, але ти була краще ніж всі вони, запам'ятай.

Пляшка Джека, що давно вже стала пляшкою Джонні.

Я і ти — все те, що в світі називають Інь-Янь.

Лід і полум'я взаємознищують себе.

Іди з голови моєї, тупа ти погань!

Ти не будеш, *ука, той, хто поламає мене!

Вічно чекав, коли я вага добуду.

Не буває людей без провин.

Бачив сотні місць під ранок, я хронічно непробудний.

Хтось любить сопатити сосу.

Хтось любить ковтати колеса.

З цим правда грав я, але перебрав і почав бухати я жорстко.

І далі, там, без тебе, мені ніяк досягти неможливо небес.

Ця дірка не потрібна, мені пігулок гора, ніби на обкладинці Рілепс.

Завсідник по барах.

Бадьорий, так, наче Фарел.

І так, бажав басейн бухла, повний, як у Ламара.

Скільки пам'ятаю себе, я точно завжди від чогось так був залежним.

Не думайте ви, що зараз себе я тут уявив провидцем.

А зараз, його п'ю я частіше ніж чай і мене нехило виходить!

Але не псуйте нам політ.

Я¦налю тобі до країв —

І прогріє мене всього зсередини цей пекучий бурштиновий лід.

Ні, пішов-но ти на вуй, алко!

Не закінчу, як слабкий тато.

Ти залежність, але мені не забереш більше ти в свої лапи, *пекла!

Ти залежність, але мені не забереш більше ти в свої лапи, *пекла!

Я і ти — все те, що в світі називають Інь-Янь.

Лід і полум'я взаємознищують себе.

Іди з голови моєї, тупа ти погань!

Ти не будеш, *ука, той, хто поламає мене!