Демоны - Johnyboy

Просто уезжаю в даль,

Просто уезжаю в даль.

Просто уезжаю в даль,

Я просто уезжаю даль.

Я падаю, я падаю,

Зачем возможность выборов всем нам дают.

Кем быть, куда идти, с кем в постели спать,

Так хочется не мучиться, не выбирать.

Демоны внутри, эти демоны внутри меня мучают,

Демоны внутри, эти демоны внутри меня мучают.

Не переживай, ведь ты еле жива,

И мы скоро вновь утонем в нашей постели желаний.

Не трудно же, как труп уже,

Мне хочется выговориться в музыке, я не могу так жить.

И снова по кругу эти фильмы, сериалы,

Мы смотрим в ожидании самых счастливых финалов.

В бытовухе ожидая прилива металла,

Все мечтая, чтоб любовь нас пленила, впитала.

И мы по кругу друг из друга кровь сосали пиявками,

И демон снова чувствует вновь ее касания пьяные.

Так хочется подойти, обнять ее, и ближе быть,

Это болезнь соблазн, или кто страсть, как придержи.

Она дает мне то, чего мне в жизни, так не хватает,

Одолевая все мои страхи, она меня на пол кидает.

Судьба говорит бери свое, вариантов нам не давая,

Но вновь закурил, три дня пройду, и брак наш не поломаю.

Я падаю, я падаю,

Зачем возможность выборов всем нам дают.

Кем быть, куда идти, с кем в постели спать,

Так хочется не мучиться, не выбирать.

Демоны внутри, эти демоны внутри меня мучают,

Демоны внутри, эти демоны внутри меня мучают.

Мы нет, не любители, нет, нет, не любители,

И чтобы я не сказал потом, всегда наш секс изумителен.

Не важно под трезвый, или под тем что не запретить тебе,

И учитывая этот факт, все недостатки тебе простительны.

Но черт возьми, я жесткий псих,

И каждое слово твое порой мне, как перелом кости.

Это больная любовь и расход навсегда равно суицида,

Я думал что вдыхал кокаин, но вдохнул дорогу лицина.

А мне порой так хочется вновь отдохнуть от всех обязательств,

Стань пареньком которого дома было некому ждать.

Просто плыть по течению, и,

Забыть про мученья, не выяснять отношения,

Не думать о том, как бы не наложать мне.

Кто бы знал что творится в ящике,

Когда мысль может быть навязчивой.

Мы разбежимся по разным углам,

И сегодня притворимся спящими.

Да крепче меня нет, я как живая сталь,

Но сяду вновь за руль и просто уезжаю в даль.

Я падаю, я падаю,

Зачем возможность выборов всем нам дают.

Кем быть, куда идти, с кем в постели спать,

Так хочется не мучиться, не выбирать.

Демоны внутри, эти демоны внутри меня мучают,

Демоны внутри, эти демоны внутри меня мучают.

Просто їду в далечінь,

Просто їду в далечінь.

Просто їду в далечінь,

Я просто їду далечінь.

Я падаю, я падаю,

Навіщо можливість виборів нам усім дають.

Ким бути, куди йти, з ким у ліжку спати,

Так хочеться не мучитися, не вибирати.

Демони всередині, ці демони всередині мене мучать,

Демони всередині, ці демони всередині мене мучать.

Не переживай, адже ти ледве жива,

І ми скоро знову потонемо в нашому ліжку бажань.

Неважко, як труп уже,

Мені хочеться виговоритися в музиці, я не можу так жити.

І знову по крузі ці фільми, серіали,

Ми дивимося в очікуванні найщасливіших фіналів.

У побутовій очікуючи припливу металу,

Все мріючи, щоб любов нас полонила, увібрала.

І ми по колу один з друга кров смоктали п'явками,

І демон знову відчуває знову її дотику п'яні.

Так хочеться підійти, обійняти її, і ближче,

Це хвороба спокуса, або хтось пристрасть, як притримай.

Вона дає мені те, чого мені в житті, так не вистачає,

Переборюючи всі мої страхи, вона мене на підлогу кидає.

Доля каже бери своє, варіантів нам не дава,

Але знову закурив, три дні пройду, і наш шлюб не поламаю.

Я падаю, я падаю,

Навіщо можливість виборів нам усім дають.

Ким бути, куди йти, з ким у ліжку спати,

Так хочеться не мучитися, не вибирати.

Демони всередині, ці демони всередині мене мучать,

Демони всередині, ці демони всередині мене мучать.

Ми ні, не любителі, ні, ні, не любителі,

І щоб я не сказав потім, завжди наш секс дивовижний.

Не важливо під тверезий, або під тим, що не заборонити тобі,

І враховуючи цей факт, всі недоліки тобі пробачні.

Але чорт візьми, я жорсткий псих,

І кожне слово твоє часом мені, як перелом кістки.

Це хворе кохання і витрата назавжди дорівнює суїциду,

Я думав що вдихав кокаїн, але вдихнув дорогу обличчя.

А мені часом так хочеться знову відпочити від усіх зобов'язань,

Стань хлопцем якого вдома не було кому чекати.

Просто пливти за течією, і,

Забути про муки, не з'ясовувати стосунки,

Не думати про те, як би не накладати мені.

Хто би знав що твориться в скриньці,

Коли думка може бути нав'язливою.

Ми розбіжимося по різних кутах,

І сьогодні прикинемося сплячими.

Так міцнішого мене немає, я як жива сталь,

Але сяду знову за кермо і просто їду в далечінь.

Я падаю, я падаю,

Навіщо можливість виборів нам усім дають.

Ким бути, куди йти, з ким у ліжку спати,

Так хочеться не мучитися, не вибирати.

Демони всередині, ці демони всередині мене мучать,

Демони всередині, ці демони всередині мене мучать.