A Una Encina Verde - Joan Manuel Serrat

…Y de haber nacido en la tierra baja

Pudo ser timón y volverse al mar

Pudo ser rueda y ver mundo

Ser mango, cuna o altar

Pudo ser ceniza y humo

O pudo, simplemente, no haber nacido

Donde manda el roble, pero ahí nació

Desafiando las reglas

Consentida por el sol

Más cerca de las estrellas

De abrazarse al suelo

A pelear la tierra

Con los aguaceros

De rellenar grietas

Con bojes, tomillos y enebros

De andar huyéndole al hacha

Que el amo blande ligero…,

Nudos amargos duelen en tus maderas

Encina verde

Que tus contornos te quieran

Que te respete la muerte

Que es bueno que cuando el haya enrojece

Y los caminos mudan de color

Entre esqueletos de robles

Salpiques con tu verdor

Las palideces del bosque

…І народитися в низині

Він міг бути кермом і повернути до моря

Це могло б бути колесом і побачити світ

Будь манго, колиска чи вівтар

Це може бути попіл і дим

Або він міг просто не народитися

Де дуб править, а там народився

порушуючи правила

зіпсований сонцем

ближче до зірок

обіймати землю

боротися із землею

з зливами

для заповнення тріщин

З самшитом, чебрецем і ялівцем

Від втечі від сокири

Щоб майстер володів світлом...,

У ваших лісах болять гіркі вузли

зелений дуб

Нехай твої контури люблять тебе

Нехай смерть шанує тебе

Що добре, що коли він червоніє

І дороги змінюють колір

Між скелетами дубів

бризнути своєю зеленню

Блідість лісу