El Titiritero - Joan Manuel Serrat

de aldea en aldea, el viento lo lleva siguiendo el sendero, su patria es el

mundo, como un vagabundo va el titiritero.

viene de muy lejos, cruzando los viejos caminos de piedra, es de aquella raza,

que de plaza en plaza, nos canta su pena alehop.

titiritero alehop de feria en feria, siempre risueño, canta sus sueños y sus

miserias.

vacia su alforga de sueños que forga en su andar tan largo, nos baja una

estrella que borra la huella de un recuerdo amargo.

canta su romanza al son de una danza ibrida y extraña, para que el aldeano le

llene la mano con lo poco que haya alehop.

titiritero alehop de feria en feria, siempre risueño canta sus sueños y sus

miserias.

y al caer la noche en el viejo coche guardara los chismes y tal como vino sigue

su camino solitario y triste.

y quiza mañana por esa ventana que muestra el sendero nos llegue su queja

mientras que se aleja el titiritero.

(Gracias a pablo por esta letra)

Від села до села вітер носить його стежкою, рідний край

світ, як бродяга ходить лялькар.

він приходить здалеку, переходячи старі кам’яні стежки, він з того роду,

що з майдану на майдан, співає нам свою скорботу алехоп.

алехоп лялькар від ярмарку до ярмарку, завжди усміхнений, співає свої і свої мрії

нещастя.

він спорожняє свою сідельну сумку мрій, які він кує у своїй довгій ходьбі, він опускає а

зірка, що стирає слід гіркої пам'яті.

співає свою баладу під звуки дивного та гібридного танцю, так що житель с

наповніть свою руку тим маленьким, що є алехоп.

алехоп лялькар від ярмарку до ярмарку, завжди усміхнений співає свої і свої мрії

нещастя.

а коли настане ніч у старій машині, він відкине плітки і так само, як вони прийшли, продовжує

його самотній і сумний шлях.

і, можливо, завтра через це вікно, яке показує шлях, ми отримаємо вашу скаргу

поки лялькар відходить.

(Дякую Пабло за ці слова)