На больничной кровати - Ирина Ежова

На больничной кровати вся избита ногами

Я лежу и рыдаю, свою долю кляня,

Я тебя так любила, ты ж со мной развлекался,

Я тебя обожала, а ты предал меня.

Тогда было 13 мне девчоночке нежной,

Но я гордо с мальчишками слушать музыку шла,

А в подвале все 8 надо мной надругались,

И в разорванном платье я осталась одна.

В это время ты взрослый меня, дуру, приметил,

Тебе было 17, пожалел ты меня,

Платье вместе зашили, и домой поплелась я,

И тогда уж, наверно, я влюбилаь в тебя.

И с тех пор ожидала, когда время настанет,

Когда в армии кончится твой положенный срок,

И когда ты вернулся, все тебя я сказала,

Ты в ответ засмеялся, но с собой поволок.

И когда собачонка от тебя все терпела,

А я все же красивая и при формах была,

Но себя выручая, меня в банде подставил,

И меня они били, я ж тебя не сдала.

На больничной кровати вся избита ногами

Я лежу и рыдаю, свою долю кленя,

Я тебя так любила, ты ж со мной развлекался,

И теперь я, конечно, никому не нужна.

На лікарняному ліжку вся побита ногами

Я лежу і ридаю, свою частку кляня,

Я тебе так любила, ти ж зі мною розважався,

Я тебе любила, а ти віддав мене.

Тоді було 13 мені дівчинці ніжної,

Але я гордо з хлопчиками слухати музику йшла,

А в підвалі всі 8 наді мною поглумилися,

І в розірваній сукні я залишилася одна.

У цей час ти дорослий мене, дуру, примітив,

Тобі було 17, пожалів ти мене,

Сукня разом зашили, і додому поплелася я,

І тоді вже, мабуть, я закохала в тебе.

І з тих пір чекала, коли час настане,

Коли в армії скінчиться твій покладений термін,

І коли ти вернувся, все тебе я сказала,

Ти в відповідь засміявся, але з собою поволок.

І коли песик від тебе все терпів,

А я все красива і при формах була,

Але себе виручаючи, мене в банді підставив,

І мене вони били, я ж тебе не здала.

На лікарняному ліжку вся побита ногами

Я лежу і ридаю, свою частку кленя,

Я тебе так любила, ти ж зі мною розважався,

І тепер я, звичайно, нікому не потрібна.