Камень - Ирина Ежова

Каждый камень вы с презреньем в меня бросите,

А потом любви и ласки вы запросите,

А потом кричишь, что девка я продажная

И от слез подушка делается влажная

Пацаном была девчонка соблазненная,

И навеки горькой кличкой заклейменная,

Поиграл и выбросил как вещь ненужную,

В жены взял себе девицу благородную.

Как же хочется и мне иметь любимого,

Обнимать и целовать парнишку милого.

Обнимать и целовать его хорошего,

Но раздал он поцелуи свои дешево.

Кожен камінь ви з презирством у мене киньте,

А потім любові і ласки ви запитаєте,

А потім кричиш, що дівка я продажна

І від сліз подушка робиться волога

Пацаном була дівчина спокуслива,

І навіки гіркою прізвисько затаврована,

Пограв і викинув як річ непотрібну,

В дружини взяв собі дівчину благородну.

Як хочеться і мені мати коханого,

Обіймати і цілувати хлопця милого.

Обіймати і цілувати його хорошого,

Але роздав він поцілунки свої дешево.