Прости меня - Ирина Дубцова

Кто я без тебя — свет окон чужим и чужая жизнь.

Кто я без него — тонущий корабль в собственной лжи.

Он — искусственное дыхание.

Когда ты меня убиваешь!

Припев:

Прости меня!

Он отнимает силы, разум пленит.

Прости меня!

Ты — гравитация моя, ты — магнит.

Привяжи или отпусти!

Развяжи или запрети!

Трое нас в этой повести, прости.

Треугольник — плен, как же встать с колен,

Да начать дышать.

Замолить грехи — небо помоги, или не мешай.

Ты — искусственное дыхание, когда он меня убивает.

Припев:

Прости меня!

Он отнимает силы, разум пленит.

Прости меня!

Ты — гравитация моя, ты — магнит.

Привяжи или отпусти!

Развяжи или запрети!

Трое нас в этой повести, прости!

Прости меня.

Прости меня!

Он отнимает силы, разум пленит.

Прости меня!

Ты — гравитация моя, ты — магнит.

Привяжи или отпусти!

Развяжи или запрети!

Трое нас в этой повести, прости.

Хто я без тебе — світло вікон чуже і чуже життя.

Хто я без нього — тонучий корабель у власній брехні.

Він — штучне дихання.

Коли ти мене вбиваєш!

Приспів:

Прости мене!

Він віднімає сили, розум полонить.

Прости мене!

Ти - гравітація моя, ти - магніт.

Прив'яжи чи відпусти!

Розв'яжи чи заборони!

Троє нас у цій повісті, вибач.

Трикутник - полон, як стати з колін,

Так почати дихати.

Замолити гріхи—небо допоможи, або не заважай.

Ти — штучне дихання, коли він мене вбиває.

Приспів:

Прости мене!

Він віднімає сили, розум полонить.

Прости мене!

Ти - гравітація моя, ти - магніт.

Прив'яжи чи відпусти!

Розв'яжи чи заборони!

Троє нас у цій повісті, вибач!

Прости мене.

Прости мене!

Він віднімає сили, розум полонить.

Прости мене!

Ти - гравітація моя, ти - магніт.

Прив'яжи чи відпусти!

Розв'яжи чи заборони!

Троє нас у цій повісті, вибач.