Cella 33 - Il Muro del Canto

Me so' svejato ar gabbio e sto alla cella 33

E me sto a legge tutti i libri che me manni te

Me fanno senti' vivo e me sembra de viaggia'

Ce sogno pure sopra ma me svejo sempre qua

Nell’ora d’aria sento come canta sta città

Io c’ho lasciato er core, l’anima e la libertà

Nell’ora d’aria er sole me riempie d’energia

La notte io m’addormo e me sogno casa mia

Nun me parla' de cose che nun posso più guarda'

Le stelle so' lontane come pure sta città

E m’hanno chiuso a chiave, Cristo l’ho ammazzato io

Qua dentro, là fori nun esiste Dio

E sento un freddo cane che nun te poi immagina'

D’estate manca l’aria e nun se riesce a respira'

L’amici e li parenti so' spariti già da un po'

Che ho fatto io de male che nessuno più me vo'

Nell’ora d’aria sento come canta sta città

Io c’ho lasciato er core, l’anima e la libertà

Nell’ora d’aria er sole me riempie d’energia

La notte poi m’addormo e me sogno casa mia

Nun me parla' d’amore, nun parla' de libertà

Ma spiegame er segreto pe resiste e pe sta' qua

Più annamo avanti e più me sento debole e lontano

Dar sole, dar mare, s'è spento er richiamo

Er tempo passa lento ma la vita se ne va

Nun me parla d’errori, de giustizia e dignità

L’amici e li parenti so' spariti già da un po'

Che ho fatto io de male che nessuno più me vo'

Nell’ora d’aria sento come canta sta città

Io c’ho lasciato er core, l’anima e la libertà

Nell’ora d’aria er sole me riempie d’energia

La notte poi m’addormo e me sogno casa mia

Я – svejato ar gabbio і я в камері 33

І я читаю всі книги, які мені кажуть

Вони змушують мене відчувати себе «живим, і мені здається подорожувати»

Мені теж сниться вище, але я завжди прокидаюся тут

У годину повітря я чую, як місто співає

Я залишив нам ядро, душу і свободу

У годину повітря підошва наповнює мене енергією

Вночі я засинаю і мрію про свій дім

Черниця говорить мені про речі, на які я більше не можу дивитися

Зірки далеко, як і місто

А мене замкнули, Господи, я його вбив

Тут, там, Бога немає

І я відчуваю холодну собаку, яку ти тоді не уявляєш»

Влітку немає повітря і ніхто не може дихати

Друзі та рідні вже на деякий час зникли

Що я зробив зло, що мене більше ніхто не хоче

У годину повітря я чую, як місто співає

Я залишив нам ядро, душу і свободу

У годину повітря підошва наповнює мене енергією

Потім вночі я засинаю і мені сниться мій дім

Не кажи мені про любов, не кажи про свободу

Але поясніть мені таємницю pe пруться, і pe є тут

Чим більше ми йдемо вперед, тим більше я відчуваю слабкість і віддалення

Дати сонце, дати море, вийшло і кличе

Час минає повільно, але життя йде

Ніхто не говорить мені про помилки, справедливість і гідність

Друзі та рідні вже на деякий час зникли

Що я зробив зло, що мене більше ніхто не хоче

У годину повітря я чую, як місто співає

Я залишив нам ядро, душу і свободу

У годину повітря підошва наповнює мене енергією

Потім вночі я засинаю і мені сниться мій дім