Не разменять себя по мелочам - Игорь Слуцкий

Мир застыл, вздохнул и покатился

По аллеям дышащим весной

Я как будто заново родился,

Я как будто воскрешон тобой.

Пусть не строит по ладам гитара,

Пусть секунды ускоряют бег,

И не важно много или мало,

Если встретил счастье человек…

Не разменять себя по мелочам

Так не легко приходится порою.

Я благодарен всем моим друзьям

И женщине, которая со мною.

Пусть время мчится вдаль не удержать,

Судьба ныряет в омут с головою.

Себя легко сегодня разменять

По мелочам, но всё-таки не стоит…

Мир застыл, вздохнул и разрыдался

Мне вопросом душу теребя,

Что я в жизни потерял и с чем остался,

Как я жил на свете не любя…

Горизонт сотрёт следы столетий,

Звёзды гаснут вспыхивая вновь,

Всё пройдёт и будут наши дети

ТАКЖЕ ВЕРИТЬ В ВЕЧНУЮ ЛЮБОВЬ…

Мир застиг, зітхнув і покотився

Алеями дихаючі навесні

Я начебто заново народився,

Я неначе воскресений тобою.

Нехай не будує за ладами гітара,

Нехай секунди прискорюють біг,

І не важливо багато чи мало,

Якщо зустріла щастя людина…

Не розмінювати себе по дрібницях

Так нелегко доводиться часом.

Я вдячний усім моїм друзям

І жінки, яка зі мною.

Нехай час мчить вдалину не втримати,

Доля пірнає в омут з ​​головою.

Себе легко сьогодні розміняти

За дрібницями, але все-таки не варто…

Світ застиг, зітхнув і розридався

Мені питанням душу смикаючи,

Що я в житті втратив і з чим залишився,

Як я жив на світлі не люблячи...

Горизонт зітре сліди століть,

Зірки гаснуть спалахуючи знову,

Все пройде і будуть наші діти

ТАКОЖ ВІРИТИ У ВІЧНУ КОХАННЯ…