Березоньки-березки - Игорь Слуцкий

Засмотрелись в озеро белые берёзки,

Что-то им привиделось: сказка или быль?

Вдаль дорога тянется стоптанной полоской,

По пригоркам стелется высохший ковыль.

Берёзоньки-берёзки, тумана пелена

На зорьке золотой поднимется, растает.

Берёзоньки-берёзки, вам видимо дана

Та сила, что меня в печали согревает.

В печали согревает, в печали согревает …

Сторона родимая — красота неброская.

Звоны колокольные с песней удалой.

Белые красавицы — русские берёзки

Светятся надеждою, сохранив покой.

Берёзоньки-берёзки, тумана пелена

На зорьке золотой поднимется, растает.

Берёзоньки-берёзки, вам видимо дана

Та сила, что меня в печали согревает.

В печали согревает, в печали согревает …

Задивилися в озеро білі берізки,

Щось їм здалося: казка чи буваль?

Вдалину дорога тягнеться стоптаною смужкою,

По пагорбах стелиться висохла ковила.

Березеньки-березки, туману пелена

На звезді золотий підніметься, розтане.

Березочки-березки, вам мабуть дана

Та сила, що мене в печалі зігріває.

У печалі зігріває, в печалі зігріває.

Сторона рідна — краса непомітна.

Дзвони дзвіниці з піснею завзятою.

Білі красуні — російські берізки

Світяться надією, зберігши спокій.

Березеньки-березки, туману пелена

На звезді золотий підніметься, розтане.

Березочки-березки, вам мабуть дана

Та сила, що мене в печалі зігріває.

У печалі зігріває, в печалі зігріває.