Zugvögel - Hildegard Knef

Wieder eine neue Stadt, wieder mal ein neues Land

Und die Krähen der Angst, kurz nach acht, vor der Show

Wenn sie wittern, beben und zittern, vor dem Ruf: Let’s go!

Zugvögel, die nicht mehr ziehen wollten

Mit dem Wunsch nach eigenem Nest

So wie das aller Zugvögel verfliegt das Leben

Mal Nord, Ost, Süd oder West

Zugvögel, die getragen werden

Auf Schwingen von Ort zu Ort

Die verängstigt in den Kulissen hängen

Zugvögel, so wie wir

Wieder eine neue Sprache, wieder vieles, das uns fremd

Doch die Krähen der Angst, sie sind vor uns schon da

Und erwartungsvoll-froh harren sie dem gefürchteten Ruf: Let’s go!

Zugvögel, die wieder auf Achse sind

Mit Lampenfieber im Gepäck

Und die am Morgen ungenießbar

Auf der Suche nach einem Zweck

Zugvögel, die an freien Tagen

Nicht wissen was zu tun

Die gleich Fledermäusen lautlos durch die Nächte schwirren

Ohne Rast und ohne Ruh

Wir sind, die stets vergeblich suchen

Nach einem Glück, das auch mal bleibt

Und nicht, wie immer, an der Unrast

Aller Zugvögel sich zerreibt

Ще одне нове місто, ще одна нова країна

А ворони страху відразу після восьмої, перед виставою

Коли пахнуть, тремтять і тремтять на поклик: Ходімо!

Перелітні птахи, які більше не хотіли рухатися

З бажанням мати власне гніздо

Як і всі перелітні птахи, життя пролітає

Час на північ, схід, південь або захід

перелітних птахів

Розгойдуються з місця на місце

Хто переляканий висить на крилах

Перелітні птахи, як і ми

Знову нова мова, знову багато чужого для нас

Але ворони страху, вони вже перед нами

І щасливі вони чекають страшного дзвінка: ходімо!

Перелітні птахи, які знову в русі

З страхом сцени в багажі

І неїстівні вранці

У пошуках мети

Перелітні птахи у вихідні дні

Не знаючи, що робити

Як кажани, тихо дзижчають усю ніч

Без відпочинку і без відпочинку

Ми ті, хто завжди марно шукає

Заради щастя, яке залишається

І не, як завжди, від непосидючості

Всі перелітні птахи розчавлені