Ich bin den weiten Weg gegangen - Hildegard Knef

Ich bin den weiten Weg gegangen

Und oft im Kreis, und oft im Kreise

Ich bin den weiten Weg gegangen

Nur weise, nein weise wurde ich nicht

Ich bin den steilen Weg gegangen

Den steilen nach oben, den steilen nach unten

Das Ziel das ich beim Start gehabt

War klar, war greifbar, war greifbar und gut

Mein Ziel ist unters Rad gekommen

Ich suchte ein neues und fand keins das gut

Ich gab mich noch lang nicht geschlagen

Und manche sagten ich hätte Mut

Jetzt lauf ich einfach ohne Ziele

Und sag mir ich habe nichts vermisst

Die Panik läuft mit mir durch Nächte

Und lehrt mich das du nie vergisst

Die Sonne taut dein Lächeln auf

Der Riss in der Wand darf sich schließen

Zum letzten mal gibt er dich frei den einen Tag zu genießen

Es blieben Stunden leis zum verschlafen

Es blieb eine Herbstnacht, es blieb ein Gesicht

Was löst sich aus der Vielfalt der Jahre

Die Hoffnung auf den Duft eines frühen Sommermorgens

Auf das kühle grün der Bäume

Und auf das Kind was es einmal besser macht

Und während ich im Kreise wandre

Und manches erwarte und wenig dazu tu

Was bleibt ist die Hoffnung auf andre

Auf dich, ein Kind, auf solche wie du

Ich bin den weiten Weg gegangen

Und oft im Kreis, und oft im Kreise

Ich bin den weiten Weg gegangen

Doch weise, nein weise wurde ich nicht

Я пройшов довгий шлях

І часто по колу, і часто по колу

Я пройшов довгий шлях

Тільки мудрий, ні, я не став мудрим

Я пішов крутим шляхом

Чим крутий вгору, тим крутий вниз

Мета, яку я ставив на старті

Було зрозуміло, було відчутно, було відчутно і добре

Моя мета потрапила під кермо

Я шукав новий і не знайшов нічого такого хорошого

Я досі не здався

А дехто казав, що я мав сміливість

Тепер я просто бігаю без цілей

І скажи мені, що я нічого не пропустив

Паніка проходить зі мною ночами

І навчи мене, що ти ніколи не забуваєш

Сонце розморожує твою посмішку

Допускається закриття тріщини в стіні

Востаннє він відпускає вас насолоджуватися днем

Були тихі години, щоб спати

Залишилась одна осіння ніч, залишилося одне обличчя

Що випливає з різноманіття років

Надія на аромат раннього літнього ранку

На прохолодній зелені дерев

А дитині, що стане кращим одного дня

А поки я ходжу по колу

І очікувати багато і мало робити для цього

Залишається надія на інших

Тобі, дитино, таким, як ти

Я пройшов довгий шлях

І часто по колу, і часто по колу

Я пройшов довгий шлях

Але мудрий, ні, я не став мудрим