Deutscher Abend - Hildegard Knef

Nun gönnt die Firma stillen Abendfrieden

Dem Arbeitsmann, den Mädels, dem Commis;

Nun sitzt ganz Deutschland um den runden lieben

Gedeckten Tisch und sieht aufs Vis-à-vis

Da liegt das Land, ganz schwarz und blau und dunkel

Es klirrt der Wind im Telegrafendraht;

Ein gelbes Fenster grüßt dich mit Gefunkel

Hier spielt der Förster seinen Dauerskat

Man hebt die Zeitung, lässt sie wieder sinken

Die Welt, ihr Lieben, geht den alten Lauf;

Hierauf bezüglich kann man einen trinken

Die Pfeife qualmt, nun steigt der Mond herauf

Und hundert Mimen spreizen ihre Glieder

Und hundert Bürger füllen sich mit Bier;

Und hundert Mädchen summen kleine Lieder

Denn morgen, morgen muss er fort von ihr

O Herr, so wie wir hienieden krauchen

So segne Land und Leute und Kompott;

Verlass dich drauf, wir können's brauchen

Wir können's brauchen, lieber Gott

Тепер компанія пригощає вас тихим вечірнім спокоєм

Робітник, дівчата, писар;

Тепер навколо коханих сидить вся Німеччина

Накривають стіл і дивиться на віз

Там лежить земля, вся чорна, синя і темна

У телеграфному дроті тріщить вітер;

Жовте вікно зустрічає вас мерехтінням

Тут лісник грає на своєму далекобійному ковзані

Газету піднімаєш, знову пускай

Світ, дорогі, йде старим шляхом;

З цього приводу можна випити

Трубка димить, зараз місяць сходить

І сто пантомімів розкинули свої кінцівки

І сотня громадян заливається пивом;

І сотня дівчат співають пісеньки

Тому що завтра, завтра він повинен піти від неї

Господи, як ми повзаємо сюди внизу

Тож благословляйте землю і людей і компот;

Розраховуйте на це, ми можемо цим скористатися

Ми можемо цим скористатися, дорогий Боже