Die alte Frau - Hildegard Knef

Vor sechzig Jahren war sie jung

Und wurde konfirmiert

Errötend und erwartungsvoll

Zum ersten Mal frisiert

Drei Jahr' danach war sie verlobt

Des Vaters Wunsch erfüllt

Die Hochzeitsnacht war in Stettin

Die Sehnsucht ungestillt

Und heute geht sie die Straße entlang

Spricht laut mit ihrem Hund

Erzählt ihm, wie schön es damals war

Von Kindern, Krieg, bestandner Gefahr

Nur manchmal zittert ihr Mund

Ja, Wilhelm war ihr einz’ger Mann

Sie hatte ihn ganz gern

Und Liebe, davon sprach man nicht

So manches blieb ihr fern

Ob sie mal schön war, weiß sie nicht

Er hat es nie erwähnt

Sie weinte, als er plötzlich starb

Sie war an ihn gewöhnt

Und heute geht sie die Straße entlang

Spricht laut mit ihrem Hund

Erzählt ihm von dem, was doch niemals war

Champagnersoupers, Diademen im Haar

Nur manchmal zittert ihr Mund

Ihr Sohn, der schickte manchmal Geld

Zum Schreiben kam er nie

Den Brief der Tochter las sie oft

Er war voll Poesie

Vom Enkel hat sie nur ein Bild

Sie hat ihn nie geseh’n

Der Schwiegersohn hat’s nicht gewollt

Sie war ihm unbequem

Und heute geht sie die Straße entlang

Spricht laut mit ihrem Hund

Erzählt ihm, wie selten sie glücklich war

Von ihrem Rheuma, der Angst, dem Katarrh

Und wieder zittert ihr Mund

Шістдесят років тому вона була молодою

І підтвердився

Почервоніння і очікування

Зачіска вперше

Через три роки вона була заручена

Бажання батька виконано

Шлюбна ніч була в Штеттіні

Туга незадоволена

А сьогодні вона йде по вулиці

Голосно розмовляє зі своєю собакою

Розкажи йому, як тоді було добре

Дітей, війни, існуючої небезпеки

Лише іноді її рот тремтить

Так, Вільгельм був її єдиним чоловіком

Вона його дуже любила

І кохання, про це ніхто не говорив

Так багато речей залишалося від неї подалі

Вона не знає, чи була колись красива

Він ніколи про це не згадував

Вона плакала, коли він раптово помер

Вона звикла до нього

А сьогодні вона йде по вулиці

Голосно розмовляє зі своєю собакою

Розкажіть йому про те, чого ніколи не було

Супи з шампанським, діадеми у волоссі

Лише іноді її рот тремтить

Її син іноді посилав гроші

Йому так і не вдалося писати

Вона часто читала листа доньки

Він був сповнений поезії

У неї є лише фотографія онука

Вона ніколи його не бачила

Зять не хотів

Їй було незручно для нього

А сьогодні вона йде по вулиці

Голосно розмовляє зі своєю собакою

Скажіть йому, як рідко вона була щасливою

Про її ревматизм, страх, катар

І знову її рот тремтить