Das war mal mein Paradies - Hildegard Knef

Schießstand, Geisterbahn und Eis am Stiel,

Gebrannte Mandeln und viel zu viel Gefühl,

Am Stand draußen gab es dann einen Likör,

Ich musste husten, was ein Malheur.

Ich saß mit dir auf der Luftschaukel,

Die Sonne schien auf den Kies,

Und das war mal mein Paradies.

Das Tingeltangel der Musiken

Wird uns nie mehr so beglücken,

Doch das war mal mein Paradies.

Die Luftschaukel trieb uns immer nur noch oben,

Doch das Leben, das wir heute leben,

Treibt uns nach unten.

Ich saß mit dir auf der Luftschaukel,

Die Sonne schien auf den Kies,

Und das war mal mein Paradies.

Mutter wartete bis viertel zehn,

Mich ritt der Leichtsinn, na, einmal wird’s schon geh’n,

Im Flohzirkus kamst du ran an meinen Arm,

Draußen war’s eiskalt, doch mir, mir war warm.

Ich saß mit dir auf der Luftschaukel…

Die Luftschaukel trieb uns immer nur nach oben,

Doch das Leben, das wir heute leben,

Treibt uns nach unten.

Ich saß mit dir auf der Luftschaukel,

Der Vollmond schien auf den Kies,

Und das war mal mein Paradies.

Тир, поїзд-привид і фруктове мороженое,

Підсмажений мигдаль і занадто багато відчуття

Біля будки надворі стояв лікер,

Мені довелося кашляти, яка біда.

Я сидів з тобою на гойдалках

Сонце світило на гравій

А колись це був мій рай.

Музичний клубок

ніколи більше не зробить нас такими щасливими,

Але колись це був мій рай.

Повітряні гойдалки просто підняли нас,

Але життя, яким ми живемо сьогодні

збиває нас

Я сидів з тобою на гойдалках

Сонце світило на гравій

А колись це був мій рай.

Мама чекала до дев’ятої чверті

Я був легковажний, ну, одного дня все буде добре,

У блошиному цирку ти взяв мене за руку,

На вулиці було морозно, але мені було тепло.

Я сидів з тобою на гойдалках...

Повітряні гойдалки завжди нас підвозили,

Але життя, яким ми живемо сьогодні

збиває нас

Я сидів з тобою на гойдалках

Повний місяць сяяв на гравій,

А колись це був мій рай.