Aber schön war es doch - Hildegard Knef, Bert Kaempfert And His Orchestra

Da ist der Weg, der letzte, den wir gingen,

Da ist die Bank, da sagtest du: «Adieu»;

Da steht der Baum, an dem die Blüten hingen,

Die du mir gabst.

Doch jetzt liegt darauf Schnee.

Aber schön war es doch,

Aber schön war es doch,

Und ich möcht' das noch einmal erleben.

Dabei weiß ich genau,

Dabei weiß ich genau:

So was kann es doch einmal nur geben.

Es ging vorbei, wie Filme auf der Leinwand

Das Licht geht an und alles rings umher

Ist wie ein Buch mit goldbedrucktem Einband

Doch seine Seiten sind so grausam leer.

Aber schön war es doch,

Aber schön war es doch,

Und ich möcht' das noch einmal erleben.

Dabei weiß ich genau,

Dabei weiß ich genau:

So was kann es doch einmal nur geben.

Ich kenn' die Fragen, die du einmal fragtest?

Ich hab' die Antwort hier im Herzen drin.

Ich hör' das Wort, das du mir einmal sagtest,

Doch leider hat’s für mich nun keinen Sinn.

Aber schön war es doch,

Aber schön war es doch,

Und für dich steht die Tür immer offen.

Doch ich wage es nicht, doch ich wage es nicht,

Doch ich wage es nicht mehr, zu hoffen.

Є дорога, остання, якою ми йшли

Там банк, там ти сказав: «Прощавай»;

Там стоїть дерево, на якому висіли квіти,

що ти мені дав

Але зараз на ньому лежить сніг.

Але було приємно

Але було приємно

І я хочу випробувати це знову.

я точно знаю

я точно знаю:

Таке може бути лише раз.

Це пройшло, як кіно на екрані

Загоряється світло і все навколо

Це як книга з золотодрукованою обкладинкою

Проте його сторінки настільки жорстоко порожні.

Але було приємно

Але було приємно

І я хочу випробувати це знову.

я точно знаю

я точно знаю:

Таке може бути лише раз.

Я знаю питання, які ви колись задавали?

Я маю відповідь прямо тут, у моєму серці.

Я чую слово, яке ти колись сказав мені

Але, на жаль, зараз для мене це не має сенсу.

Але було приємно

Але було приємно

І двері для вас завжди відкриті.

Але я не смію, але не смію

Але я вже не смію сподіватися.