Сколько не виделись мы - HammAli & Navai

Ты появилась и стёрла всё с лица любви,

Мой характер, мои принципы и я потерян.

Самолёты, поезда меня унесли,

Разделили нас с тобой путями всеми.

Между нами города, обиды вечность,

Я ночами пропадал, забыты честно.

Привыкали за года тысячи причин,

Среди нас искать виновных, но не кричи!

Давай помолчим!

Ну не кричи!

Давай помолчим!

Я забыл запах твой, сам не свой.

Дышу полной грудью я наслаждаясь тобой.

Сколько не виделись мы?

Больно с тобой видеть сны, да.

Прощаясь зимой до весны,

Нам мало осталось сказать.

Прости!

Прощай!

Прости!

Прощай!

Ты пойми, я во многом был не прав,

Не ценил тебя никак, ты прости!

Ты прощай!

Ты пойми, я во многом был не прав,

Не ценил тебя никак, ты прости!

Ты прощай!

Будто бы тут же осадки, ты уранила меня свыше.

И лишь недостатки снова ты во мне ищешь.

Ты скажешь "Что с тобою стало?"

И если ты по прежнему принцесса,

То почему сошла с пьедестала?

Стало [время тронет] тебе тесно.

И в завещании построил бы всем мнимый город,

И всех жителей назвал бы, точно, пустословыми.

Заблудился в коридорах, заблудился в ссорах,

Меня запутал свет в домах, где все меня не помнят.

Ну в смысле все, в песнях я тебя спасаю,

Ведь заменяла целый мир, мне заменяла целый космос.

Я обжигал себе руки лишь тебя касаясь,

Давай помолчим я прикоснусь к тебе ещё раз.

Сколько не виделись мы?

Больно с тобой видеть сны, да.

Прощаясь зимой до весны,

Нам мало осталось сказать.

Прости!

Прощай!

Прости!

Прощай!

Ты пойми, я во многом был не прав,

Не ценил тебя никак, ты прости!

Ты прощай!

Ты пойми, я во многом был не прав,

Не ценил тебя никак, ты прости!

Ты прощай!

Сколько не виделись мы?

Больно с тобой видеть сны, да.

Прощаясь зимой до весны,

Нам мало осталось сказать.

Прости!

Прощай!

Прости!

Прощай!

Ты пойми, я во многом был не прав,

Не ценил тебя никак, ты прости!

Ты пойми, я во многом был не прав,

Не ценил тебя никак, ты прости!

Сколько не виделись мы?

Больно с тобой видеть сны, да.

Прощаясь зимой до весны,

Нам мало осталось сказать.

Прости!

Прощай!

Прости!

Прощай!

Ти з'явилася і стерла все з лиця кохання,

Мій характер, мої принципи, і я втрачений.

Літаки, потяги мене забрали,

Розділили нас з тобою всіма дорогами.

Між нами міста, образи вічність,

Я ночами пропадав, чесно забуті.

Звикали за роки тисячі причин,

Серед нас шукати винних, але не кричи!

Давай помовчимо!

Ну не кричи!

Давай помовчимо!

Я забув твій запах, сам не свій.

Дихаю на повні груди я насолоджуючись тобою.

Скільки ми не бачилися?

Боляче з тобою бачити сни, так.

Прощаючись взимку до весни,

Нам мало лишилося сказати.

Пробач!

Прощай!

Пробач!

Прощай!

Ти зрозумій, я багато в чому був неправий,

Не цінував тебе ніяк, ти вибач!

Ти прощай!

Ти зрозумій, я багато в чому був неправий,

Не цінував тебе ніяк, ти вибач!

Ти прощай!

Ніби тут же опади, ти впустила мене згори.

І лише недоліки знову ти в мені шукаєш.

Ти скажеш "Що сталося з тобою?"

І якщо ти, як і раніше, принцеса,

То чому зійшла з п'єдесталу?

Стало [час торкне] тобі тісно.

І в заповіті побудував би всім уявне місто,

І всіх мешканців назвав би, точно, марними.

Заблукав у коридорах, заблукав у сварках,

Мене заплутало світло у будинках, де всі мене не пам'ятають.

Ну, у сенсі все, в піснях я тебе рятую,

Адже замінювала цілий світ, мені заміняла цілий космос.

Я обпікав собі руки лише тебе торкаючись,

Давай помовчимо я торкнуся тебе ще раз.

Скільки ми не бачилися?

Боляче з тобою бачити сни, так.

Прощаючись взимку до весни,

Нам мало лишилося сказати.

Пробач!

Прощай!

Пробач!

Прощай!

Ти зрозумій, я багато в чому був неправий,

Не цінував тебе ніяк, ти вибач!

Ти прощай!

Ти зрозумій, я багато в чому був неправий,

Не цінував тебе ніяк, ти вибач!

Ти прощай!

Скільки ми не бачилися?

Боляче з тобою бачити сни, так.

Прощаючись взимку до весни,

Нам мало лишилося сказати.

Пробач!

Прощай!

Пробач!

Прощай!

Ти зрозумій, я багато в чому був неправий,

Не цінував тебе ніяк, ти вибач!

Ти зрозумій, я багато в чому був неправий,

Не цінував тебе ніяк, ти вибач!

Скільки ми не бачилися?

Боляче з тобою бачити сни, так.

Прощаючись взимку до весни,

Нам мало лишилося сказати.

Пробач!

Прощай!

Пробач!

Прощай!