Птичка - HammAli & Navai

Из блокнота в мусорку

Листики как в пустоту

И опять на кухне ее осень

Дождь холодный по щекам

Наберет воды в стакан

Но цветок не поливает вовсе

Номер в блок и сердце в блок

Новый жизненный урок

Ты себя влюбляться не просила

На двери опять замок

Чувства в дым под потолок

И его портрет повешен криво

Раз-два-три, кавычки, сигарету спичкой

И дотла сжигаются совместные альбомы

Только вот привычка, ты к нему как птичка

Позовет и ты опять сорвешься по-любому

Знаешь, дура потому что

По ночам в подушку плачет

И опять скучает о нем

Не звонит и пусть

Но вновь на сердце пусто

Плачет и опять скучает о нем

Скучает о нем

Дура потому что

Ты его игрушка

Скучает о нем

Дура потому что

Опять в эту ловушку

Две стены и потолок

Антидепрессант в залог

Мысленно к виску курок

Да как он мог?

Да как он мог?

А ты ему секреты в раз

За минуту сотни фраз

А он с другой, как и с тобой

Совсем другой, совсем не твой

Отпускать так сложно

Лезешь вон из кожи

Ты себя

Ты себя влюбляться не просила

И остывший кофе вновь

Напомнит тебе про него

Про него

Себе ты обещала - будешь сильной

Раз-два-три, кавычки, сигарету спичкой

И дотла сжигаются совместные альбомы

Только вот привычка, ты к нему как птичка

Позовет и ты опять сорвешься по-любому

Знаешь, дура потому что

По ночам в подушку плачет

И опять скучает о нем

Не звонит и пусть

Но вновь на сердце пусто

Плачет и опять скучает о нем

Скучает о нем

Дура потому что

Ты его игрушка

Скучает о нем

Дура потому что

Опять в эту ловушку

Раз-два-три, кавычки, сигарету спичкой

И дотла сжигаются совместные альбомы

Только вот привычка, ты к нему как птичка

Позовет и ты опять сорвешься по-любому

З блокнота на смітник

Листочки як у порожнечу

І знову на кухні її осінь

Дощ холодний по щоках

Набере води у склянку

Але квітка не поливає зовсім

Номер у блок та серце в блок

Новий життєвий урок

Ти себе закохуватися не просила

На дверях знову замок

Почуття в дим під стелю

І його портрет повішений криво

Раз-два-три, лапки, цигарку сірником

І вщент спалюються спільні альбоми

Тільки ось звичка, ти до нього як пташка

Покличе і ти знову зірвешся по-любому

Знаєш, дурна, бо

Ночами в подушку плаче

І знову нудьгує за ним

Не дзвонить і нехай

Але знову на серці пусто

Плаче і знову нудьгує за ним

Сумує за ним

Дурня тому що

Ти його іграшка

Сумує за ним

Дурня тому що

Знову в цю пастку

Дві стіни та стеля

Антидепресант у заставу

Подумки до скроні курок

Та як він міг?

Та як він міг?

А ти йому секрети в раз

За хвилину сотні фраз

А він з іншого, як і з тобою

Зовсім інший, зовсім не твій

Відпускати так складно

Лізеш геть зі шкіри

Ти себе

Ти себе закохуватися не просила

І охолола кава знову

Нагадає тобі про нього

Про нього

Собі ти обіцяла - будеш сильною

Раз-два-три, лапки, цигарку сірником

І вщент спалюються спільні альбоми

Тільки ось звичка, ти до нього як пташка

Покличе і ти знову зірвешся по-любому

Знаєш, дурна, бо

Ночами в подушку плаче

І знову нудьгує за ним

Не дзвонить і нехай

Але знову на серці пусто

Плаче і знову нудьгує за ним

Сумує за ним

Дурня тому що

Ти його іграшка

Сумує за ним

Дурня тому що

Знову в цю пастку

Раз-два-три, лапки, цигарку сірником

І вщент спалюються спільні альбоми

Тільки ось звичка, ти до нього як пташка

Покличе і ти знову зірвешся по-любому