У окна - HammAli & Navai

В этом городе надевают фальшивые лица

И любить его не за что, вроде бы

Угораздило как-то влюбиться

Чувства- дороги сплошные пробоины

Улиц темных обманы пути

И за ним в этот город не стоило

Думать сердцем, душою идти

В этом городе

Ты осталась совсем одна

Без него даже солнца свет холоден

Заставляет допить до дна

На краю окна жизнь не кончается

Только кажется, что конец

Этот город стоит и качается

На осколках разбитых сердец

У окна этого города

Ты одна и без повода

Только нить телефонного провода

Тянет гудки (Тянет гудки)

У окна этого города

Слёзы каждую ночь и без повода

Ты не сможешь его уже никогда

Отпустить (Отпустить)

Ты зашторила окна, не видеть бы

Этот мир, где нету его

Он желает «спокойной».

Усни теперь

Сердце - на пол, глаза - в потолок

Удалишь номера и всё выкинешь

Все подарки.

Слова его – ложь

Только запах с подушки не выветришь

И с сердца его не сотрёшь

В этом городе

Ты осталась совсем одна

Без него даже солнца свет холоден

Заставляет допить до дна

На краю окна жизнь не кончается

Только кажется, что конец

Этот город стоит и качается

На осколках разбитых сердец

У окна этого города

Ты одна и без повода

Только нить телефонного провода

Тянет гудки (Тянет гудки)

У окна этого города

Слёзы каждую ночь и без повода

Ты не сможешь его уже никогда

Отпустить (Отпустить)

У цьому місті надягають фальшиві особи

І любити його нема за що, начебто

Попало якось закохатися

Почуття дороги суцільні пробоїни

Вулиці темних обмани шляху

І за ним у це місто не коштувало

Думати серцем, душею йти

В цьому місті

Ти залишилася зовсім одна

Без нього навіть сонця світло холодне

Примушує допити до дна

На краю вікна життя не закінчується

Тільки здається, що кінець

Це місто стоїть і хитається

На уламках розбитих сердець

Біля вікна цього міста

Ти одна і без приводу

Тільки нитка телефонного дроту

Тягне гудки (Тягне гудки)

Біля вікна цього міста

Сльози щоночі та без приводу

Ти не зможеш його вже ніколи

Відпустити (Відпустити)

Ти зашторила вікна, не бачити б

Цей світ, де немає його

Він бажає «спокійної».

Усні тепер

Серце – на підлогу, очі – у стелю

Видалиш номери і все викинеш

Усі подарунки.

Слова його – брехня

Тільки запах з подушки не вивітриш

І з серця його не зітреш

В цьому місті

Ти залишилася зовсім одна

Без нього навіть сонця світло холодне

Примушує допити до дна

На краю вікна життя не закінчується

Тільки здається, що кінець

Це місто стоїть і хитається

На уламках розбитих сердець

Біля вікна цього міста

Ти одна і без приводу

Тільки нитка телефонного дроту

Тягне гудки (Тягне гудки)

Біля вікна цього міста

Сльози щоночі та без приводу

Ти не зможеш його вже ніколи

Відпустити (Відпустити)