Мама - HammAli & Navai

А я, скучаю по твоим рукам.

Пришла зима, а за окном лишь вьюга.

Набираю: "Ну, здравствуй, мам" -

Меня по-прежнему никто, как ты не любит.

Я замотался, я заработался, я не звонил.

Какие девушки, конечно, не из-за них

Я уличный поэт и уличный романтик;

И я никому не верю, в сердце холодно, как в Арктике.

Но лишь для тебя там всегда весна -

Там цветущие сады и аромат.

Я прогнал там ночь, прогнал и зло;

Прогнал там всех, оставив там лишь твою любовь.

И я целую твои руки, мама,

Хоть и бываю для тебя я упрямым.

Ты прости меня за эти слёзы, мама -

Я обещаю, что скоро я исправлюсь.

А я, скучаю по твоим рукам.

Пришла зима, а за окном лишь вьюга.

Набираю: "Ну, здравствуй, мам" -

Меня по-прежнему никто, как ты не любит.

А я, скучаю по твоим рукам.

Пришла зима, а за окном лишь вьюга.

Набираю: "Ну, здравствуй, мам" -

Меня по-прежнему никто, как ты не любит.

Мам, прости, за то, что вёл себя совсем не так;

И каждый раз при встрече я целую твои руки.

Мама, прости - осознал, какой же был дурак;

Ведь только понял, что как ты меня никто не любит.

Мам, прости, что так редко сам тебе звонил.

Я закидав себя делами, забывал о важном.

Мам, прости за то, что так люблю побыть один -

Но без тебя этот мир даже представить страшно!

Мам, я знаю, что ты поймёшь, ты мне простишь

Даже то, что не простят другие люди.

Я где-то там ушёл в себя, а ты опять не спишь;

Как любишь ты, мама - так меня никто не любит.

А я, скучаю по твоим рукам.

Пришла зима, а за окном лишь вьюга.

Набираю: "Ну, здравствуй, мам" -

Меня по-прежнему никто, как ты не любит.

А я, скучаю по твоим рукам.

Пришла зима, а за окном лишь вьюга.

Набираю: "Ну, здравствуй, мам" -

Меня по-прежнему никто, как ты не любит.

Как ты не любит;

Как ты не любит;

Как ты не любит;

Как ты не любит;

Как ты не любит;

Как ты не любит;

Как ты не любит.

А я, сумую за твоїми руками.

Прийшла зима, а за вікном лише завірюха.

Набираю: "Ну, вітаю, мам" -

Мене, як і раніше, ніхто, як ти не любить.

Я замотався, я запрацював, я не дзвонив.

Які дівчата, звичайно, не через них

Я вуличний поет та вуличний романтик;

І я нікому не вірю, у серці холодно, як у Арктиці.

Але тільки тобі там завжди весна -

Там квітучі сади та аромат.

Я прогнав там ніч, прогнав і зло;

Прогнав там усіх, залишивши там лише твоє кохання.

І я цілую твої руки, мамо,

Хоч і буваю для тебе я впертим.

Ти пробач мені за ці сльози, мамо -

Я обіцяю, що скоро виправлюся.

А я, сумую за твоїми руками.

Прийшла зима, а за вікном лише завірюха.

Набираю: "Ну, вітаю, мам" -

Мене, як і раніше, ніхто, як ти не любить.

А я, сумую за твоїми руками.

Прийшла зима, а за вікном лише завірюха.

Набираю: "Ну, вітаю, мам" -

Мене, як і раніше, ніхто, як ти не любить.

Мам, вибач, за те, що поводився зовсім не так;

І щоразу при зустрічі я цілую твої руки.

Мамо, вибач - усвідомив, який же був дурень;

Адже тільки зрозумів, що як ти мене ніхто не любить.

Мамо, вибач, що так рідко сам тобі дзвонив.

Я закидав себе справами, забував про важливе.

Мамо, вибач за те, що так люблю побути один -

Але без тебе цей світ навіть уявити страшно!

Мамо, я знаю, що ти зрозумієш, ти мені пробачиш

Навіть те, що не вибачать інші люди.

Я десь там пішов у себе, а ти знову не спиш;

Як любиш ти, мамо - так мене ніхто не любить.

А я, сумую за твоїми руками.

Прийшла зима, а за вікном лише завірюха.

Набираю: "Ну, вітаю, мам" -

Мене, як і раніше, ніхто, як ти не любить.

А я, сумую за твоїми руками.

Прийшла зима, а за вікном лише завірюха.

Набираю: "Ну, вітаю, мам" -

Мене, як і раніше, ніхто, як ти не любить.

Як ти не любиш;

Як ти не любиш;

Як ти не любиш;

Як ти не любиш;

Як ти не любиш;

Як ти не любиш;

Як ти не любиш.