Весна 2 - Город 312

У неё в голове не метель, а зима с ураганами,

А в вишневых губах её прячутся глупостей тысячи.

И она для него – невозможная, чУдная, странная,

Но никак её образ в сознанье своем он не выключит.

И порою ночами уставший, измученный мыслями,

Он до боли в глазах изучает её фотографии.

А она излагает себя и эмоции письменно,

Молча гладит бельё и воюет с замызганым кафелем

Это весна, весна придумана, весна!

Ей особая причина не нужна

Только чего-то там напутано

Город спал, а тут она

Всё перевернула весна

Весна... Весна...

И без вариантов!

Весна... Весна...

Он наивно считает, что сможет со всем этим справиться,

Что она – как и многие – вспыхнет и скоро забудется.

А она всё твердит себе, что далеко не красавица

По ночам гонит мысли о нем по пустым тихим улицам

И встречая её, он старается, держит дистанцию,

Убеждает себя в несерьезности всей ситуации.

А она едет с ним до не ненужной ей, в принципе, станции,

Чтобы только ему пару лишних минут улыбаться

Это весна, весна придумана, весна!

Ей особая причина не нужна

Только чего-то там напутано

Город спал, а тут она

Всё перевернула весна

Весна... Весна...

И без вариантов!

Весна... Весна...

Это весна, весна...

Ей особая причина не нужна

Только чего-то там напутано

Город спал, а тут она

Всё перевернула весна

И без вариантов!

Весна...

И без вариантов!

У неї в голові не хуртовина, а зима з ураганами,

А у вишневих губах її ховаються дурниці тисячі.

І вона для нього – неможлива, дивна, дивна,

Але ніяк її образ у своїй свідомості він не виключить.

І часом ночами втомлений, змучений думками,

Він до болю в очах вивчає її фотографії.

А вона викладає себе та емоції письмово,

Мовчки гладить білизну і воює із замизаними кахлями

Це весна, весна вигадана, весна!

Їй особлива причина не потрібна

Тільки чогось там наплутано

Місто спало, а тут вона

Все перевернула весна

Весна... Весна...

І без варіантів!

Весна... Весна...

Він наївно вважає, що зможе з усім цим упоратися,

Що вона – як і багато хто – спалахне і незабаром забудеться.

А вона все твердить собі, що далеко не красуня

Ночами жене думки про нього по порожніх тихих вулицях

І зустрічаючи її, він намагається, тримає дистанцію,

Переконує себе у несерйозності всієї ситуації.

А вона їде з ним до непотрібної їй, в принципі, станції,

Щоб тільки йому кілька зайвих хвилин посміхатися

Це весна, весна вигадана, весна!

Їй особлива причина не потрібна

Тільки чогось там наплутано

Місто спало, а тут вона

Все перевернула весна

Весна... Весна...

І без варіантів!

Весна... Весна...

Це весна, весна...

Їй особлива причина не потрібна

Тільки чогось там наплутано

Місто спало, а тут вона

Все перевернула весна

І без варіантів!

Весна...

І без варіантів!