Доброе утро, страна - Город 312

Я иду по аллеям, в лучах тёплого света

Люди спят не жалея, часов ранних а где-то

Открываются двери в завтрашний день.

Окна как диафильмы, весь мир отображают

И слагаются рифмы о том, что восхищает

Цвета счастья очки, мой город надень.

Доброе утро, страна

Давно проснуться пора

Ты не поверишь, погода шепчет, сияет солнце

И от улыбок жара.

Мягкий бархатный ветер мои волосы треплет

Мир купается в лете и как-будто ослепли

Телефонные будки и провода.

Чувство лёгкой свободы меня переполняет

По твоим переходам бегу и обгоняю

Все проблемы - забудь про них навсегда.

Доброе утро, страна

Давно проснуться пора

Ты не поверишь, погода шепчет, сияет солнце

И от улыбок жара.

Жара...

Доброе утро, страна

Давно проснуться пора

Ты не поверишь, погода шепчет, сияет солнце

И от улыбок жара.

Доброе утро, страна

Давно проснуться пора

Ты не поверишь, погода шепчет, сияет солнце

И от улыбок жара.

Я йду алеями, в променях теплого світла

Люди сплять не шкодуючи, годин ранніх, а десь

Відчиняються двері у завтрашній день.

Вікна, як діафільми, весь світ відображають

І складаються рими про те, що захоплює

Кольори щастя окуляри, моє місто надягне.

Доброго ранку країна

Давно прокинутися час

Ти не повіриш, погода шепоче, сяє сонце

І від усмішок спека.

М'який оксамитовий вітер моє волосся трепле

Світ купається в літі і ніби осліпли

Телефонні будки та дроти.

Почуття легкої свободи мене переповнює

Твоїми переходами біжу і обганяю

Всі проблеми – забудь про них назавжди.

Доброго ранку країна

Давно прокинутися час

Ти не повіриш, погода шепоче, сяє сонце

І від усмішок спека.

Спека...

Доброго ранку країна

Давно прокинутися час

Ти не повіриш, погода шепоче, сяє сонце

І від усмішок спека.

Доброго ранку країна

Давно прокинутися час

Ти не повіриш, погода шепоче, сяє сонце

І від усмішок спека.