Раш - Город 312

ты снова грустишь,

снова поешь,

снова читаешь мысли.

я смотрю свои сны,

и верю им больше,

чем здравому смыслу.

я обнимаю небо,

жадно вдыхая воздух.

ты теряешься где-то,

но видишь теже звезды.

ты снова летишь,

снова домой,

обгоняя мысли.

ты ищешь тепло,

а может любовь,

в которой есть смысл.

ти знову сумуєш,

знову співаєш,

Знову читаєш думки.

я дивлюся свої сни,

і вірю їм більше,

ніж здоровому глузду.

я обіймаю небо,

жадібно вдихаючи повітря.

ти губишся десь,

але бачиш також зірки.

ти знову летиш,

знову додому,

обганяючи думки.

ти шукаєш тепло,

а може кохання,

в якій є сенс.