Осень - Город 312

Осень ворвалась безумными ветрами,

Холодными днями, бессонными ночами,

Жёлтыми листьями, странными мыслями

В поисках истины вопросы как выстрелы.

Меня трудно понять, меня трудно забыть,

Меня трудно терять, меня трудно любить.

Я теряю тебя опять и опять.

Болит душа от потерь

Верю я, ты тоже верь

Наступит день, уйдёт печаль

Придёт весна, уйдёт февраль

И мне не жаль, ничего не жаль

Полный газ и в пол педаль

Время стоп, стоп печаль

Улетай

Стой!

Подожди меня немного

Спой мне, дальняя дорога

Как верить людям, как ветер дует

И будь, что будет, пусть небо судит

Меня трудно понять, меня трудно забыть

Меня трудно терять, меня трудно любить

Я теряю тебя опять и опять

Болит душа от потерь

Верю я, ты тоже верь

Осінь увірвалася шаленими вітрами,

Холодними днями, безсонними ночами,

Жовтим листям, дивними думками

У пошуках істини питання як постріли.

Мене важко зрозуміти, мене важко забути,

Мене важко втрачати, мене важко любити.

Я втрачаю тебе знову і знову.

Болить душа від втрат

Вірю я, ти теж вір

Настане день, піде сум

Прийде весна, піде лютий

І мені не шкода, нічого не шкода

Повний газ і в підлога педаль

Час стоп, стоп смуток

Відлітай

Стій!

Почекай мене трохи

Заспівай мені, далека дорога

Як вірити людям, як вітер дме

І будь, що буде, нехай небо судить

Мене важко зрозуміти, мене важко забути

Мене важко втрачати, мене важко любити

Я втрачаю тебе знову і знову

Болить душа від втрат

Вірю я, ти теж вір