Настя - Город 312

Вечер на нее смотрел, не опуская глаз

Серое пальто и неприметный старый шарф

Столько листьев в сентябре, наверное, в первый раз

Может и не стоит в этот холод ей мешать

А она представила, как вниз летит с моста

Как над ней склонились скорой помощи врачи

И решила непременно будет жить до ста

У нее на это больше тысячи причин

Девочка, которая хотела счастья

Ммм

Девочка, которая хотела счастья... счастья...

Ей, конечно, нужно очень много рассказать

Вот как раз на крышу села стая голубей

Только на щеке блестит предательски слеза

Слезы - это слабость, можно их простить себе

Вечер на нее смотрел, не опуская глаз

Серое пальто и неприметный старый шарф

Столько листьев в сентябре, наверное, в первый раз

Может и не стоит в этот холод ей мешать

Девочке, которой так хотелось счастья

Ммм

Девочке, которой так хотелось счастья... счастья...

Девочка, которая хотела счастья

Ммм

Девочка, которая хотела счастья... счастья...

Вечір на неї дивився, не опускаючи очей

Сіре пальто та непримітний старий шарф

Стільки листя у вересні, напевно, вперше

Може, і не варто в цей холод їй заважати

А вона уявила, як униз летить з мосту

Як над нею схилилися швидкій допомозі лікарі

І вирішила неодмінно жити до ста

У неї на це понад тисячу причин

Дівчинка, яка хотіла щастя

Ммм

Дівчинка, яка хотіла щастя... щастя...

Їй, звичайно, треба дуже багато розповісти

Ось якраз на дах села зграя голубів

Тільки на щоці блищить зрадницьки сльоза

Сльози – це слабкість, можна їх вибачити собі

Вечір на неї дивився, не опускаючи очей

Сіре пальто та непримітний старий шарф

Стільки листя у вересні, напевно, вперше

Може, і не варто в цей холод їй заважати

Дівчинці, якій так хотілося щастя

Ммм

Дівчинці, якій так хотілося щастя... щастя...

Дівчинка, яка хотіла щастя

Ммм

Дівчинка, яка хотіла щастя... щастя...