Город-Рассвет - Город 312

Ночь сменила солнце луной,

Раскинув звезды рукой,

И город смыло ночной волной.

Мне давно хотелось сюда,

Хотелось как никогда,

И вот он, город, опять со мной.

Город-закат, город-рассвет.

Делаю шаг и вижу твой след.

Всё будет так тысячи лет,

Город-закат, город-рассвет.

Здесь всё так же, как и тогда,

Другие есть города —

Но сердце только сюда зовёт.

Жаль, что я к тебе не вернусь,

Моя привычная грусть,

Мой город, где меня детство ждёт.

Город-закат, город-рассвет.

Делаю шаг и вижу твой след.

Всё будет так тысячи лет,

Город-закат, город-рассвет.

Ніч змінила сонце місяцем,

Розкинувши зірки рукою,

І місто змило нічною хвилею.

Мені давно хотілося сюди,

Хотілося як ніколи,

І ось він, місто, знову зі мною.

Місто-захід сонця, місто-світан.

Роблю крок і бачу твій слід.

Все буде так тисячі років,

Місто-захід сонця, місто-світан.

Тут все так само, як і тоді,

Інші є міста —

Але серце тільки сюди кличе.

Шкода, що я до тебе не повернуся,

Мій звичний смуток,

Моє місто, де на мене дитинство чекає.

Місто-захід сонця, місто-світан.

Роблю крок і бачу твій слід.

Все буде так тисячі років,

Місто-захід сонця, місто-світан.