The Streets - Gerard

Du sagst: «Es gibt keine Zeit, nur Prioritäten»

Ich lach, «Du bist viel zu breit, ich geh jetzt»

Schnapp mir meine Sachen, steig in den Lift

Denk an irgendeinen Schwachsinn, dann erst an dich

Dann an den Satz mit den Prioritäten

Ironisch, dass ich wieder zu spät bin, ich mein das nicht so

Schreib dir per Whatsapp, ich würd mich beeilen und so

Hat leider bisschen gedauert, bin gerade bei Flo raus

Brauch höchstens zehn Minuten

Obwohl ich glaub, ich geh zu Fuß, um diese Zeit ist sowieso Stau

Also vielleicht auch dreißig, aber vielleicht auch weniger

Ich komm' so schnell es geht, ich beeil mich

Ich glaub, du hast noch immer nicht verstanden

Was es heißt, wenn ich jetzt sag, dass ich bald geh

In meinem Kopf spielen die Geigen von «It's too late»

Von The Streets, c’est la vie

Ich sag: «Es gibt keine Zeit, nur Prioritäten

Das war das letzte Mal, dass ich zu spät bin»

Wart vorsichtig ab, wie du drauf bist

Hab tausend Geschichten, die ich dir auftischen kann

Du hast sie alle schon aufgedeckt

Hab meinen besten «Lass mich doch bitte ausreden"-Blick aufgesetzt

Aber du sagst nichts, schaust weg

«Ich glaub du hast da was vergessen» meinst du dann leise so nebenbei

Es trifft mich wie 'n Blitz, es ist der 13. Mai, dein Geburtstag

Scheiße, es tut mir so leid

Wir schweigen uns beiden an

Dann drehst du dich um und sagst:

Ich glaub, du hast noch immer nicht verstanden

Was es heißt, wenn ich jetzt sag, dass ich bald geh

In meinem Kopf spielen die Geigen von «It's too late»

Von The Streets, c’est la vie

Ich glaub, du hast noch immer nicht verstanden

Was es heißt, wenn ich jetzt sag, dass ich bald geh

In meinem Kopf spielen die Geigen von «It's too late»

Von The Streets, c’est la vie

Ich glaub, du hast noch immer nicht verstanden

Was es heißt, wenn ich jetzt sag, dass ich bald geh

In meinem Kopf spielen die Geigen von «It's too late»

Von The Streets, c’est la vie

Ви кажете: «Немає часу, тільки пріоритети»

Я сміюся: «Ти занадто великий, я зараз піду»

Візьміть мої речі, зайдіть у ліфт

Придумайте будь-яку дурницю перед собою

Потім речення з пріоритетами

Як не дивно, що я знову спізнився, я не мав на увазі це

Пишу тобі через Whatsapp, я б поспішив і таке інше

На жаль, це зайняло деякий час, я щойно вийшов у Фло

Це займає максимум десять хвилин

Хоча я думаю пішки піду, все одно в цей час пробка

Тож може тридцять, а може й менше

Іду якомога швидше, поспішаю

Я думаю, що ти все ще не розумієш

Що це означає, коли я зараз кажу, що скоро йду

В моїй голові грають скрипки «Вже пізно».

З "Вулиць" c'est la vie

Я кажу: «Часу немає, тільки пріоритети

Це був останній раз, коли я запізнювався»

Уважно почекайте, щоб побачити, що ви відчуваєте

Маю розповісти вам тисячу історій

Ви вже розкрили їх усіх

Отримав свій найкращий вигляд "будь ласка, дайте мені закінчити".

Але ви нічого не кажете, дивіться вбік

«Мені здається, ти щось забув», — кажеш ти тихо, невимушено

Це вражає мене, як блискавка, сьогодні 13 травня, твій день народження

Бля, мені так шкода

Ми обоє мовчимо

Потім ви обертаєтеся і говорите:

Я думаю, що ти все ще не розумієш

Що це означає, коли я зараз кажу, що скоро йду

В моїй голові грають скрипки «Вже пізно».

З "Вулиць" c'est la vie

Я думаю, що ти все ще не розумієш

Що це означає, коли я зараз кажу, що скоро йду

В моїй голові грають скрипки «Вже пізно».

З "Вулиць" c'est la vie

Я думаю, що ти все ще не розумієш

Що це означає, коли я зараз кажу, що скоро йду

В моїй голові грають скрипки «Вже пізно».

З "Вулиць" c'est la vie