Irgendwas mit rot - Gerard

Komisches Gefühl, als die Tür aufgeht

Klasse Auftritt, alle Augen auf dich

Gerade, dass noch 'ne Pyro fehlt

Deine Haare glatt anstatt Locken und

Outfit sieht fast so aus, als wärst du g’rad' 'nem Blog entsprungen

Bemühte Gespräche, aber trotzdem dumm

Hantierst dich mit Floskeln zum

Nächsten Thema

Erzählst zwar, aber findest dann doch kei’n Punkt

Es ist, als reden deine Lippen, doch als wär' dein Kopf verstummt

Was machst du da?

Willst reden, denn am Schluss gehe es doch um uns

Ich frag' dich: «Worüber denn?»

Du hast gesagt: «Über das alles wächst jetzt mal Gras.»

Ich freue mich schon aufs d’rüber rennen

Weiß leider nicht, wie Liebe aussieht

Doch dachte immer, es wär' irgendwas mit rot

Und nicht, dass sie kalt und arrogant neben mir auf der Couch sitzt

Sie ist bestimmt g’rad' auf Koks

Weiß leider nicht, wie Liebe aussieht

Doch dachte immer, es wär' irgendwas mit rot

Und nicht, dass sie neben mir sitzt und trotzdem nicht redet

Ich glaub', sie ist tot

Handy klingelt, du springst von der Couch auf

Hektische, fast epileptische Bewegungen

Dein Gesicht wie vereist vom Schnee

Ich warte, dass du auftaust

Ich erkenn' dich nicht wieder

Eine im Wettlauf mit dem Leben verendete Diva

Du rennst zu schnell, versteh' dich endlich als Sieger

Wecker so laut, doch du lässt nichts aus

Ich sag', du sollst gehen, du legst was auf den Couchtisch, «Zieh mal!»

«Danke, nein»

Deine Lippen versichern, «es wär' alles okay»

Doch deine Augen verraten, du hast g’rad' geweint

Schade, es scheint dein kleines weißes Schloss wird wieder zu Sand, da

Du nichts dagegen tust, wird der Blues des Lebens leider nicht gelöst

Sondern wieder nur tanzbar

Weiß leider nicht, wie Liebe aussieht

Doch dachte immer, es wär' irgendwas mit rot

Und nicht, dass sie kalt und arrogant neben mir auf der Couch sitzt

Sie ist bestimmt g’rad' auf Koks

Weiß leider nicht, wie Liebe aussieht

Doch dachte immer, es wär' irgendwas mit rot

Und nicht, dass sie neben mir sitzt und trotzdem nicht redet

Ich glaub', sie ist tot

Дивне відчуття, коли відчиняються двері

Чудове виконання, усі погляди на вас

Просто там все ще не вистачає піро

Ваше волосся пряме, а не кучеряве

Вбрання виглядає так, ніби ви щойно вискочили з блогу

Невимушені розмови, але все ж безглузді

Ви маєте справу з фразами про

наступна тема

Розказуєш, а потім не знаходиш сенсу

Ніби губи говорять, а голова мовчить

Що ти тут робиш?

Ти хочеш поговорити, бо зрештою це про нас

Я вас питаю: "Про що?"

Ви сказали: «З цього всього трава виросте».

Я з нетерпінням чекаю, щоб пробігти це

Вибач, я не знаю, як виглядає кохання

Але завжди думав, що це щось із червоним

І не те, що вона холодно і зарозуміло сидить біля мене на дивані

Мабуть, вона зараз п’є кока-колу

Вибач, я не знаю, як виглядає кохання

Але завжди думав, що це щось із червоним

І не те, що вона сидить біля мене й досі не розмовляє

Я думаю, що вона мертва

Дзвонить мобільний телефон, ви підстрибуєте з дивана

Метушливі, майже епілептичні рухи

Твоє обличчя замерзло снігом

Чекаю, коли ти відтанеш

Я тебе не впізнаю

Діва, яка загинула в боротьбі з життям

Ви біжите занадто швидко, нарешті бачите себе переможцем

Будильник такий гучний, але ти нічого не пропустиш

Я кажу, що ти повинен йти, ти кладеш щось на журнальний столик, "Тягни!"

"Ні, дякую"

Твої губи запевняють: «Все було б добре»

Але твої очі видають, що ти щойно плакала

Шкода, що з тих пір ваш маленький білий замок знову перетворюється на пісок

На жаль, якщо ви нічого не зробите з цим, біда життя не вирішиться

Але знову ж таки тільки танцювальні

Вибач, я не знаю, як виглядає кохання

Але завжди думав, що це щось із червоним

І не те, що вона холодно і зарозуміло сидить біля мене на дивані

Мабуть, вона зараз п’є кока-колу

Вибач, я не знаю, як виглядає кохання

Але завжди думав, що це щось із червоним

І не те, що вона сидить біля мене й досі не розмовляє

Я думаю, що вона мертва