Paris - London - Georgio

Sept heure et demie

Un putain d’matin d’hiver, j’suis d’jà réveillé

Hier épuisé, j’me suis couché trop tôt

Abîmé par la semaine, mon Paris n’est pas romantique

J’vais pas marcher les yeux grands ouverts près d’la Seine

Et les anges qui visitent mes nuits, ne rêvent pas d'être à ma place

Puis ils ont mieux à faire, réparer l’cœur d’la famille d’Adama

Toujours pas d’fleurs sur l’béton, à part pour les hommages à nos défunts

J’ai beau crier, j’ai plus d’voix, les orages recouvrent nos destins

J’comprends pas c’qui m’cloue au lit

Malgré l’soleil, les vents glacés qui réveilleraient tout mon corps

À part si on a b’soin d’moi, mes jours sont morts

Dévorer la terre me paraît loin

Mais j’garde espoir tant qu’j’ai toujours des poumons d’or

Hier encore éclaté, par ce que mes nuits pourraient m’offrir

J’pensais pas qu’un jour, j’aurai besoin d’tester la drogue dure

La trotteuse me torture, les esclaves du temps échouent souvent dans les asiles

d’infortunes

J’emmerde le gris, le vent et mes va-et-vient

J’emmerde la vie, le temps, les hirondelles et puis la pluie

Parce que quand ma parole ne valait rien, j’me rappelle vouloir migrer ailleurs

avec mes immenses rêves

Et aujourd’hui, j’apprends à vivre avec un trop plein de conscience

Huit heure et demie, j'écoute Bashung

J’attends un je ne sais quoi pour sortir tranquillement du néant

Surtout pas que le soleil se lève et fasse preuve d’insolence

Feel like home

And here I come

Feel like home

And here I come

Pas tout seul dans un petit appart' londonien

Parfois mes proches me parlent mais j’n’entends rien

La nuit, l’alcool, et encore un homme qui échoue dans l’asile, d’l’amour qui

laisse en chien

Je reste seul, peu importe le soleil sur Brighton ou la pluie sur les pierres

tombales

Heureusement qu’il en reste un peu des kilomètres

Avant de voir le sommet de la montagne sinon qu’est ce qu’on va faire?

Brûler l’temps comme on aimerait brûler les banques

En se plaignant qu’on a pas d’argent, hein

Brûler l’temps, comme ils ont brûlé nos cœurs en faisant couler l’sang sur nos

terrasses et dans le Bataclan

Bien trop souvent, j’vois mes voisins se faire chier et se chercher des combats

qui les condamne vers la bêtise

Regarde-les manifester alors que ces causes n’les concernent pas

Ah ouais, mes frères n’ont qu'à se marier

Neuf heure et quart, le velux m’empêche de voir le jour dans l’noir

Mon esprit fait comme mes yeux, cherche des repères

Un peu fatigué, ma nuit d’avant-hier est une morsure blanche aux allures de

vipère

Empoisonnée mais pas mortelle, là j’n'étais pas seul mais ce n’est qu’une

parenthèse

J’n’ai plus envie d’me mentir à moi même, plus besoin d’trouver d’excuses aux

troubles du sommeil

Feel like home

And here I come

Feel like home

And here I come

10h52, le monde m’appartient plus

J’entends le souffle de l’espérance, le bus 170 qui tourne

Une douche et j’sors finir mes écrits plein de véhémence

Sans la moindre mélancolie, même pas celle d’un retour de voyage

Ni le bonheur triste et programmé comme la fin d’un amour de passage

J’me plaît ici et j’pense tous les jours à mettre les voiles

Suivre une nouvelle langue et les étoiles

J’pense à balayer les cendres de nos échecs avec le vent du nord

Apeuré par si peu d’confiance, j’ai fais d’moi le centre du monde

J’vous ai vu laver vos têtes avec le sang d’une mort

Et l’adolescence doit serrer le ceinturon

Est-ce que le chemin le plus con vers soi passe par l’autre

Comment s’racheter lorsqu’on s’est jamais vendu?

Est-ce que le temps qui passe efface les solutions et les fautes

Comment vivre libéré quand on s’est jamais rendu?

Feel like home

And here I come

Feel like home

And here I come

Опівна сьому

Одного чортового зимового ранку я вже прокинувся

Вчора виснажений, я рано ліг спати

Понівечений тижнем мій Париж не романтичний

Я не збираюся ходити з розплющеними очима біля Сени

І ангели, що відвідують мої ночі, не мріють опинитися на моєму місці

Тоді у них є кращі справи, відновити серце родини Адама

На бетоні досі немає квітів, окрім вшанування наших покійних

Скільки я не кричу, голосу вже не маю, бурі долі наші покривають

Я не розумію, що мене приковує до ліжка

Незважаючи на сонце, крижаний вітер, який розбудив би все моє тіло

Якщо я не потрібен, мої дні закінчуються

Пожирати землю мені здається далеко

Але я зберігаю надію, поки в мене ще є золоті легені

Вчорашній день все ще розбитий тим, що мої ночі могли запропонувати мені

Я не думав, що одного разу мені доведеться випробувати важкі наркотики

Друга рука мучить мене, раби часу часто опиняються в притулках

нещастя

До біса сірість, вітер і мої приходи та відходи

До біса життя, час, ластівки, а потім дощ

Тому що коли моє слово було марним, я пам’ятаю, як хотів переїхати кудись в інше місце

з моїми великими мріями

І сьогодні я вчуся жити із занадто великою усвідомленістю

Восьма тридцять, я слухаю Башунга

Я чекаю, коли з небуття тихо вийде je ne sais quoi

Тим більше не те, що сонце сходить і показує нахабство

відчувати себе як вдома

І ось я прийшов

відчувати себе як вдома

І ось я прийшов

Не один у маленькій лондонській квартирі

Іноді мої близькі розмовляють зі мною, але я нічого не чую

Ніч, випивка і ще один чоловік, який застряг у притулку, від кохання

поводок для собаки

Я залишився сам, незважаючи на сонце на Брайтоні чи дощ на камені

надгробки

На щастя, залишилося кілька миль

Перш ніж побачити вершину гори, що ще ми будемо робити?

Спалити час, як ми хотіли б спалити банки

Скаржиться, що у нас немає грошей, га

Горить час, як вони спалили наші серця, проливши нашу кров

терасах і в Батаклані

Занадто часто я бачу, як мої сусіди сердяться і шукають сварок

що прирікає їх на дурість

Спостерігайте за їх проявом, коли ці причини їх не стосуються

О так, мої брати просто повинні одружитися

Чверть на дев'яту, світло в темряві заважає мені бачити денне світло

Мій розум, як мої очі, шукає орієнтирів

Трохи втомлений, моя позавчорашня ніч білий укус, схожий на

гадюка

Отруєний, але не смертельний, там я був не один, але він лише один

дужка

Я більше не хочу брехати собі, більше не потрібно шукати виправдання

проблеми зі сном

відчувати себе як вдома

І ось я прийшов

відчувати себе як вдома

І ось я прийшов

10:52 ранку, світ більше не мій

Я чую подих надії, автобус 170 повертає

Душ, і я виходжу, щоб завершити свій запис, сповнений запалу

Без найменшої меланхолії, навіть від повернення з подорожі

Ані щастя, сумного і запрограмованого як кінець минулого кохання

Мені тут подобається, і я щодня думаю про відплив

Слідкуйте за новою мовою та зірками

Я думаю північним вітром змітати попіл наших невдач

Наляканий такою малою впевненістю, я зробив себе центром світу

Я бачив, як ви мили свої голови кров'ю мертвих

А в підлітковому віці треба тугіше затягнути пояс

Це найдурніший шлях до себе через іншого

Як ви відкупитеся, коли ви ніколи не продавали себе?

Хіба час стирає рішення та помилки

Як жити звільненим, коли ти ніколи не здався?

відчувати себе як вдома

І ось я прийшов

відчувати себе як вдома

І ось я прийшов