J'en sais rien - Georgio

J’pensais n’pas avoir de routine, tout recommence en plus en plus horrible

Y’a mes nuits parisiennes et mes nuits à l’usine: rien n’change sauf la

perception de leur cocaïne

J’trouve pas ma place dans ces moules, avec le soleil, j’attends un rendez-vous

Il m’a dit: «Va chercher l’bonheur et r’viens pas les mains vides»,

je suis jamais revenu, c’est ainsi

J’suis en décalage avec le monde qui bouge, j’ai pas dormi depuis deux jours

encore

Y’a mon chat qui miaule et puis la BAC qui tourne, dès midi le quartier vaut

son pesant d’or

Limsa m’appelle d’un autre phone, il a perdu le sien, moi, j’ai perdu la tête

Tu sais, ça m’affecte, on l’a laissé rentrer, son scooter, un pet

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais mais t’inquiète pas pour moi, j’veux provoquer l’destin

Et l’scooter de Limsa, il est vraiment pété

Mais c’est pas grave, on est toujours là, heureusement il va bien

Et pour demain on verra bien où on s’ra, ah

Ma mère est folle, elle n’a pas de nouvelles, j’avais pourtant dit que je

mangerai chez elle

La vie est belle, whisky-coca, j’essaie de me rappeler que la vie est belle

Quand rien ne va plus, je suis avec mes frères, avec eux, je suis libre

Quand l’amour est guerre, avec eux, je suis moi, quand l’monde est cinéma (la

la la la la la)

Des doutes en kilos m’empêchent de marcher droit, convictions enfermés comme

Nelson Mandela (la la)

Envolé dans les bars, ma poésie maudite pour quinze eu dans les bacs

L’orphelin, la veuve endormie dans mes bras, ma vie est un crime,

vivre comme eux n’en est pas

Allongé dans ses draps, j’appelle le sommeil mais il fuit quand c’est moi

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais mais t’inquiète pas pour moi, j’veux provoquer l’destin

J’ai jeuné pour laver mon corps avec les mains sales et l’odeur du charbon,

oui je sais

Parfois, j’ai eu carrément tort mais que faire d’ses pensées quand le cœur est

à fond

Vivre d’amour, espérer dans l’action, c’est toutes nos victoires et comme

On réussit pas seul quand nous gagnons, j’retourne les miroirs, eh

Tous nos visages qui se marquent, toutes nos paroles qui se fanent mais

On est v’nu marquer nos actes, la France qui s'élève et s’efface ouais

Personne retouchera nos livres, personne nous coupera nos vivres

Et bientôt, on chantera mes hymnes ouais mais pour l’instant, j’vis dans l’même

immeuble, yeah yo

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais, c’que j’f’rai d’main ouais

J’en sais rien ouais mais t’inquiète pas pour moi, j’veux provoquer l’destin

Я думала, що у мене немає розпорядку, все починається заново все жахливіше

Є мої паризькі ночі та мої ночі на фабриці: нічого не змінюється, крім

сприйняття свого кокаїну

Я не можу знайти своє місце в цих формах, з сонцем, я чекаю побачення

Він сказав мені: «Іди шукай щастя і не повертайся з порожніми руками»,

Я так і не повернувся, так воно і є

Я не в ногу з рухомим світом, я не сплю дві доби

Знову

Там мій кіт нявкає а потім БАК працює, з полудня сусідство стоїть

на вагу золота

Мені дзвонить Лімса з іншого телефону, він зійшов зі свого, я, я зійшов з розуму

Ви знаєте, це впливає на мене, ми впустили його, його скутер, перд

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, так, але не переживай за мене, я хочу викликати долю

І скутер Лімси, він справді облажаний

Але нічого страшного, ми ще тут, на щастя, з ним все гаразд

А завтра побачимо, де ми будемо, ага

Моя мама божевільна, вона нічого не чула про мене, але я сказав, що я

Я буду їсти у неї

Життя прекрасне, віскі та кола, я намагаюся пам'ятати, що життя прекрасне

Коли щось йде не так, я з братами, з ними, я вільний

Коли любов - це війна, з ними я - це я, коли світ - це кіно (

ла ла ла ла ла)

Сумніви в кілограмах заважають мені йти рівно, переконання, як замкнуті

Нельсон Мандела (ла-ла)

Полетіла в барах, моя проклята поезія за п'ятнадцять євро в смітниках

Сирота, спляча вдова на моїх руках, моє життя - злочин,

жити як вони не є

Лежачи в його простирадлах, я закликаю спати, але він тікає, коли це я

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, так, але не переживай за мене, я хочу викликати долю

Я постив, щоб умити тіло брудними руками і запахом вугілля,

так, я знаю

Іноді я був відверто неправий, але що робити з його думками, коли серце

ретельно

Жити в любові, сподіватися в дії - це всі наші перемоги і як

Нам не вдається поодинці, коли ми перемагаємо, я дзеркала перевертаю, а

Всі наші обличчя зникають, всі наші слова зникають, але

Ми прийшли, щоб відзначити наші вчинки, Франція піднімається і згасає, так

Ніхто не буде чіпати наші книги, ніхто не відріже нашу їжу

І скоро ми будемо співати мої гімни, так, але поки що я живу в тому самому місці

будівля, так, йо

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, що я буду робити далі

Я не знаю, так, але не переживай за мене, я хочу викликати долю