À quoi bon courir ? - Georgio

Des croix nazis ont recouvert le cimetière

J’ai croisé un punk, sur sa veste un patch no religion

Le temps d’un regard, nous étions devenu frères

Affaiblis, complices d’incompréhensions

Nos chaussures en cuir marchaient à l’unisson vers une rivière où s'écoulent

les clichés d’un retraité qui rêve plus

D’un putain d’printemps, sans floraison

On avait honte, puis il m’a d’mandé si je croyais en Dieu, je lui ai

Dit: «Je n’sais pas.»

D’une voix confuse, il m’a dit:

«Si tu pensais être seul, maintenant on est deux.»

Pourquoi?

Pourquoi tant de violence entre nous?

On n’veut pas, ou plutôt on n’veut plus devenir quelqu’un

On s’sent bien entre chiens et loups

À quoi bon courir?

À quoi bon courir si c’est pour courir à sa perte?

À quoi bon courir?

À quoi bon courir si c’est pour courir à sa perte?

À quoi bon courir?

À quoi bon courir si c’est pour courir à sa perte?

À quoi bon courir?

À quoi bon courir si c’est pour courir à sa perte?

Eh, qui a encore de l’amour pour son prochain?

Cette fille dans l'église, ses convictions écrites sur ses beaux seins?

Ce putain de flic qui lui crache à la gueule?

Ou ce jeune qui filme parce que les likes, c’est trop bien?

Nous, nous marchions comme si nos vies en dépendaient

Donnant de l'épaisseur à nos ombres

Il était midi, on enviait

Tous ces hommes qui marchaient les yeux plissés et l’regard abîmé par l’soleil,

qui parlaient en chiffres et en calculs au téléphone

Ces enfants souriants qui devaient rentrer pour la première fois tout seul de

l'école

Et ces femmes d’un pas pressé qui savaient que l’argent ne poussaient pas sur

les arbres

On les enviait, nous aussi on aurait voulu être insensibles

Pourquoi?

Pourquoi tant de violence entre nous?

On n’veut pas, ou plutôt on n’veut plus devenir quelqu’un

On s’sent bien entre chiens et loups

À quoi bon sourire?

À quoi bon sourire si c’est pour sourire à des traîtres?

À quoi bon sourire?

À quoi bon sourire si c’est pour sourire à des traîtres?

À quoi bon sourire?

À quoi bon sourire si c’est pour sourire à des traîtres?

À quoi bon sourire?

À quoi bon sourire si c’est pour sourire à des traîtres?

À minuit et demi, au claire de lune, j’repense à la veille

Posé à la fenêtre, le vent qui frappe mon corps torse nu

J’ai plus le cœur à la fête

Et tous ces chiffres qui nous désolidarisent

Des âmes vengeresses, et des yeux ravagés n’auront pas ma tendresse

Et mes flows saccadés, mon désir du soleil et l’envie d’avancer

Pourquoi?

Pourquoi tant de violence entre nous?

On n’veut pas, ou plutôt on n’veut plus devenir quelqu’un

On s’sent bien entre chiens et loups

À quoi bon courir?

À quoi bon courir si c’est pour courir à sa perte?

À quoi bon sourire?

À quoi bon sourire si c’est pour sourire à des traîtres?

À quoi bon souffrir?

À quoi bon souffrir si nous ne sommes que des

marionnettes?

À quoi bon grandir?

Moi j’veux pas grandir, si la vie n’est pas une fête

Фашистські хрести вкрили цвинтар

Я зустрів панка, на його куртці нашивка без релігії

Один погляд, ми стали братами

Ослаблені, спільники непорозумінь

Наші шкіряні туфлі дружно йшли до річки, що текла

кліше пенсіонера, який більше не мріє

Про довбану весну, без цвіту

Нам було соромно, потім він запитав мене, чи я вірю в Бога, я йому сказала

Сказав: "Я не знаю".

Розгубленим голосом він сказав мені:

«Якщо ти думав, що ти один, то тепер нас двоє».

чому

Чому між нами стільки насильства?

Ми не хочемо, точніше не хочемо більше кимось ставати

Нам добре між собаками та вовками

Який сенс бігти?

Яка користь від бігу, якщо він бігає собі на збиток?

Який сенс бігти?

Яка користь від бігу, якщо він бігає собі на збиток?

Який сенс бігти?

Яка користь від бігу, якщо він бігає собі на збиток?

Який сенс бігти?

Яка користь від бігу, якщо він бігає собі на збиток?

Гей, хто ще має любов до свого ближнього?

Та дівчина в церкві, її переконання написані на її красивих грудях?

Той довбаний поліцейський плює йому в обличчя?

Або та дитина знімає, тому що лайки такі хороші?

Ми йшли так, ніби від цього залежало наше життя

Надання товщини нашим тіням

Був полудень, ми заздрили

Усі ці чоловіки, які ходили з примруженими очима та пошкодженими сонцем очима,

який говорив у цифрах і розрахунках по телефону

Ці усміхнені діти, яким довелося вперше повернутися наодинці з

школа

А ті квапливі жінки, які знали гроші, далі не росли

дерева

Ми їм заздрили, ми теж хотіли б бути нечутливими

чому

Чому між нами стільки насильства?

Ми не хочемо, точніше не хочемо більше кимось ставати

Нам добре між собаками та вовками

Яка користь від посмішки?

Яка користь від посмішки, якщо вона для того, щоб посміхатися зрадникам?

Яка користь від посмішки?

Яка користь від посмішки, якщо вона для того, щоб посміхатися зрадникам?

Яка користь від посмішки?

Яка користь від посмішки, якщо вона для того, щоб посміхатися зрадникам?

Яка користь від посмішки?

Яка користь від посмішки, якщо вона для того, щоб посміхатися зрадникам?

О пів на північ, при місячному світлі, я згадую минулий день

Сидячи у вікні, вітер б'є моє тіло без сорочки

Мені більше не хочеться святкувати

І всі ці цифри, які нас розділяють

Мстиві душі та спустошені очі не матимуть моєї ніжності

І мої стрімкі потоки, моє бажання сонця і бажання рухатися далі

чому

Чому між нами стільки насильства?

Ми не хочемо, точніше не хочемо більше кимось ставати

Нам добре між собаками та вовками

Який сенс бігти?

Яка користь від бігу, якщо він бігає собі на збиток?

Яка користь від посмішки?

Яка користь від посмішки, якщо вона для того, щоб посміхатися зрадникам?

Яка користь страждати?

Яка користь від страждань, якщо ми справедливі

ляльки?

Який сенс дорослішати?

Я не хочу дорослішати, якщо життя не буде вечіркою