Наш рай - G-Nise

Разбуди меня рано,

Не давай засыпать.

У нас времени мало,

Чтобы любить и мечтать…

И мы влюблены,

Насколько это возможно.

Я прошу говори,

Что меня для тебя нет дороже.

Мы будем жить так,

Чтобы каждый день не зря был прожит.

И будни пустяк,

Если насладиться мы ими можем.

Будни примитивны,

Будь не примитивной ты.

Припев:

С ней до рассвета,

С ней мы одеты,

С ней зимой лето,

Пишем сюжеты.

С ней до рассвета,

С ней мы раздеты,

С ней зимой лето,

Пишем сюжеты.

Это наш рай…

Это наш рай…

Это наш рай…

Это наш рай…

Солнце лучами касается тела,

Её силуэт отражение — в моих глазах.

Мы так много еще не успели,

Но и оставили то, что будем вспоминать.

Она была рядом, когда друзья ушли.

Когда все думали о выгоде, она — обо мне,

Когда не было денег, и мы жили на гроши,

Когда выбивала дурь, что кружила в голове,

И в эти будни мы не будем как они,

Мы забудем, что все меркантильны среди нас,

Будто мы другие, будто мы — не мы:

Двое живых человечков в городе пластмасс.

Припев:

С ней до рассвета,

С ней мы одеты,

С ней зимой лето,

Пишем сюжеты.

С ней до рассвета,

С ней мы раздеты,

С ней зимой лето,

Пишем сюжеты.

Это наш рай…

Это наш рай…

Это наш рай…

Это наш рай…

Розбуди мене рано,

Не давай засипати.

У нас часу мало,

Щоб любити і мріяти…

І ми закохані,

Наскільки це можливо.

Я прошу говори,

Що мене тобі немає дорожче.

Ми будемо жити так,

Щоб кожен день недаремно був прожитий.

І будня дрібниця,

Якщо насолодитися ми можемо.

Будні примітивні,

Будь не примітивною ти.

Приспів:

З ній до світанку,

Із нею ми одягнені,

З нею взимку літо,

Пишемо сюжети.

З ній до світанку,

З ній ми роздягнені,

З нею взимку літо,

Пишемо сюжети.

Це наш рай.

Це наш рай.

Це наш рай.

Це наш рай.

Сонце променями стосується тіла,

Її силует відбиття в моїх очах.

Ми так багато ще не встигли,

Але і залишили те, що згадуватимемо.

Вона була поряд, коли друзі пішли.

Коли всі думали про вигоду, вона про мене,

Коли не було грошей, і ми жили на гроші,

Коли вибивала дур, що кружляла в голові,

І в ці будні ми не будемо як вони,

Ми забудемо, що всі меркантильні серед нас,

Неначе ми інші, ніби ми — не ми:

Двоє живих чоловічків у місті пластмас.

Приспів:

З ній до світанку,

Із нею ми одягнені,

З нею взимку літо,

Пишемо сюжети.

З ній до світанку,

З ній ми роздягнені,

З нею взимку літо,

Пишемо сюжети.

Це наш рай.

Це наш рай.

Це наш рай.

Це наш рай.