Неподвижные - BOLIN, G-Nise

Лучше б этой дрожью не прикасались

Лучше б с тобою остались на своём месте

Лучше б друг друга мы не узнали

Лучше б, лучше б, но вряд ли честно…

Лучше б каждая ночь была бы дольше

Лучше б звуки наших тел были видением,

А мы притворялись, что нам так проще

Лучше б, лучше б, лучше б, но бесполезнее…

Я каждый раз ищу тебя, я каждый раз ловлю твой смех

Значения всех слов опять расплавляет снег

Ведь я каждый раз ищу тебя, я каждый раз включаю свет

И если снова нет нас, то я не верю даже сам себе.

Это, быть может, был самый глубокий вдох

Это, быть может, был самый глубокий снег

Не торопись бежать, побудь немного со мной

Ведь мы лежали на слезах упавших планет…

Это, быть может, был самый глубокий вдох

Это, быть может, был самый глубокий снег

Мы неподвижные, но так тяжело

Целовать порой твой призрак что ходит ко мне…

Это, похоже, был самый глубокий…

И медленный выдох.

Вдох

На фоне разведенных мостов

Будто бы мы вместе с тобой вновь,

Но я от тебя так далеко

Лучше бы стереть все кнопкой DELETE

Чтобы не помнить твои глаза

Ведь без тебя сердце болит

И гонит в поисках себя

Лучше бы не было нас вовсе

Тучи в небе, лето как осень

Где те ответы на мои вопросы?

Почему чувства как камень на душе носим?

Кто кого бросил — не так важно после

Если твои слёзы — причина войны

Почему этим летом в душе лишь морозы?

Ведь там могла бы быть ты!

Но если это не сон, то иди ко мне

Будем лететь среди тех комет

Твоя любовь — мой медикамент,

Но мне будет так жаль теперь о том, что назад пути нет

Для нас на этой земле слишком мало мест

Вот мой воздух тебе.

Бери его весь

Пусть и наша жизнь как сплошной гротеск

Мы по канату доползем, если не сможем достучаться до небес

Снова в море, словно в море корабли

Снова терпим любовь, мы терпим крушения

Ты в моём сердце, но что в твоём?

Скажи

Если в тебе уже не я…

Это, быть может, был самый глубокий вдох

Это, быть может, был самый глубокий снег

Не торопись бежать, побудь немного со мной

Ведь мы лежали на слезах упавших планет…

Это, быть может, был самый глубокий вдох

Это, быть может, был самый глубокий снег

Мы неподвижные, но так тяжело

Целовать порой твой призрак что ходит ко мне…

Это, похоже, был самый глубокий…

Краще б цим тремтінням не торкалися

Краще б з тобою залишилися на своєму місці

Краще б один одного ми не дізналися

Краще б, краще б, але навряд чи чесно ...

Краще б кожна ніч була б довше

Краще б звуки наших тіл були баченням,

А ми вдавали, що нам так простіше

Краще б, краще б, краще б, але марно…

Я кожного разу шукаю тебе, я кожного разу ловлю твій сміх

Значення всіх слів знову розплавляє сніг

Адже я щоразу шукаю тебе, я кожен раз вмикаю світло

І якщо знову немає нас, то я не вірю навіть сам собі.

Це, можливо, був найглибший вдих

Це, можливо, був найглибший сніг

Не поспішайте бігти, спонукайте трохи зі мною

Адже ми лежали на сльозах планет, що впали...

Це, можливо, був найглибший вдих

Це, можливо, був найглибший сніг

Ми нерухомі, але так важко

Цілувати часом твоя примара що ходить до мене…

Це, схоже, був найглибший.

І повільний видих.

Вдих

На тлі розлучених мостів

Мовби би ми разом з тобою знову,

Але я від тебе так далеко

Краще би стерти все кнопкою DELETE

Щоб не пам'ятати твої очі

Адже без тебе серце болить

І жене в пошуках себе

Краще би не було нас зовсім

Хмари в небі, літо як осінь

Де ті відповіді на мої запитання?

Чому почуття як камінь на душі носимо?

Хто кого кинув—не так важливо після

Якщо твої сльози — причина війни

Чому цього літа в душі лише морози?

Адже там могла бути ти!

Але якщо це не сон, то йди до мене

Летітимемо серед тих комет

Твоє кохання - мій медикамент,

Але мені буде так шкода тепер про те, що назад шляху немає

Для нас на цій землі занадто мало місць

Ось моє повітря тобі.

Бери його весь

Нехай і наше життя як суцільний гротеск

Ми по канату доповзем, якщо не зможемо достукатися до небес

Знову в морі, немов у морі кораблі

Знову терпимо кохання, ми терпимо аварії

Ти в моєму серці, але що у твоєму?

Скажи

Якщо в тебе вже не я…

Це, можливо, був найглибший вдих

Це, можливо, був найглибший сніг

Не поспішайте бігти, спонукайте трохи зі мною

Адже ми лежали на сльозах планет, що впали...

Це, можливо, був найглибший вдих

Це, можливо, був найглибший сніг

Ми нерухомі, але так важко

Цілувати часом твоя примара що ходить до мене…

Це, схоже, був найглибший.