Wanderlust - Frank Turner

I have wept until I’ve slept

Into the lap of the lady that I love

And though she begged and she cajoled

I couldn’t tell her what I was thinking of

I didn’t chose, no I was chosen

By a life that must be lived in passing through

And though she changed so much for me

Changing this is the one thing I cannot do

Darling, I’m leaving

The distance keeps calling me on

Darling, come morning

I’ll be gone

She is beauty, she is graceful

In a poison she is gentle in her care

She is the calm in the centre of my storm

She has her fingers through my hair

She has my heart but it is breaking

Cause it knows that deep inside she still believes

That there will ever come a morning that I’ll stay

And not gathering to leave

Darling, I’m leaving

The distance keeps calling me on

Darling, come morning

I’ll be gone

Baby let’s get out of the city

We need to breathe some cleaner air

That creeping feeling starting like I miss you

And we’re both of us still here

There’s a sadness in your smiles now

And an edge of desperation in your voice

We have all this independence

But it still feels like we never had a choice

Darling, I’m leaving

Я плакав, поки не заснув

На коліна дами, яку я люблю

І хоча вона благала і вона благала

Я не міг сказати їй, про що думав

Я не вибирав, ні я був обраний

Через життя, яке потрібно прожити, проходячи

І хоча вона так сильно змінилася для мене

Змінити це — єдине, що я не можу зробити

Люба, я йду

Відстань постійно дзвонить мені

Люба, приходь вранці

Мене не буде

Вона красуня, вона витончена

В отруті – вона ніжна у догляді

Вона затишшя у центрі мого бурю

Вона тримає пальці в моєму волосі

У неї моє серце, але воно розривається

Тому що вона знає, що глибоко всередині вона все ще вірить

Що колись настане ранок, коли я залишуся

І не збираються, щоб піти

Люба, я йду

Відстань постійно дзвонить мені

Люба, приходь вранці

Мене не буде

Дитина, давайте забираємось із міста

Нам потрібно вдихнути чистіше повітря

Це відчуття, яке починається, ніби я сумую за тобою

І ми обидва все ще тут

У твоїх посмішках тепер є сум

І края відчаю у твоєму голосі

Ми маємо всю цю незалежність

Але здається, що ми ніколи не мали вибору

Люба, я йду