Rivers - Frank Turner

Our history runs down our rivers

Down our rivers to the sea

Reminds us of the things that matter

Home and hearth and history

And all our sins will be forgiven

Washed away to set us free

By the rivers that run through our homesteads

By myth and modal melody

I trace these rivers from the cities to the seas

To remind me of what I already know

I traced the shorelines through a thousand estuaries

To remind me: an island is my home

An island is my home

I traveled far across this country

Northumberland to the Southern Downs

I wandered up the rolling Humber

And down the Thames to London Town

And countless lives were lived and lingered

In the Cotswolds and the Fells

And left a tapestry called «England»

Of life and those who lived it well

I trace these rivers from the cities to the seas

To remind me of what I already know

I traced the shorelines through a thousand estuaries

To remind me: an island is my home

An island is my home

Round here the sky is a little closer

A little closer to the ground

It’s hard for someone to get lost here

Harder still to get found

Though I’ve seen a thousand rivers

From the Mississippi to the Rhine

The only place that I’ll lay my hat down

Is by an English riverside

I trace these rivers from the cities to the seas

To remind me of what I already know

I traced the shorelines through a thousand estuaries

To remind me: an island is my home

An island is my home

So place your trust into the sea

It’s kept us safe for centuries

It shaped our shores and steadily

Its care has brought us calm

When I die, I hope to be

Buried out in English seas

So all that then remains of me

Will lap against these shores

Until England is no more

Наша історія тече по наших річках

Вниз по наших річках до моря

Нагадує нам про те, що має значення

Дім і вогнище, і історія

І всі наші гріхи будуть прощені

Змив, щоб звільнити нас

Річками, що протікають через наші садиби

За міфом і модальною мелодією

Я простежую ці річки від міст до морей

Щоб нагадати мені те, що я вже знаю

Я простежив берегові лінії через тисячу лиманів

Щоб нагадати мені: острів — мій дім

Острів — мій дім

Я далеко подорожував цією країною

Нортумберленд до Саузерн-Даунс

Я поблукав по котячого Хамбера

І вниз по Темзі до Лондон-Тауна

І незліченна кількість життів була прожита й затягнута

У Котсуолдс і Феллс

І залишив гобелен під назвою «Англія»

Про життя і тих, хто добре прожив його

Я простежую ці річки від міст до морей

Щоб нагадати мені те, що я вже знаю

Я простежив берегові лінії через тисячу лиманів

Щоб нагадати мені: острів — мій дім

Острів — мій дім

Тут небо трошки ближче

Трохи ближче до землі

Тут важко загубитися

Ще важче знайти

Хоча я бачив тисячу річок

Від Міссісіпі до Рейну

Єдине місце, де я покладу капелюх

Це на англійському березі річки

Я простежую ці річки від міст до морей

Щоб нагадати мені те, що я вже знаю

Я простежив берегові лінії через тисячу лиманів

Щоб нагадати мені: острів — мій дім

Острів — мій дім

Тож довіряйте морю

Це тримає нас у безпеці протягом століть

Це формувало наші береги і стабільно

Його турбота принесла нам заспокоєння

Коли я помру, я сподіваюся стати

Похований в англійських морях

Тож усе, що залишилося від мене

Буде плюхатися проти цих берегів

Поки Англії не більше