Eye Of The Day - Frank Turner

They called me Margaretha the day that I was born

The day I died the soldiers called me H21

In the circuses and palaces, a hundred names I’ve borne

From the Belle of the Epoque to eye of the storm

But if anybody asks, I named myself after the sun

I was a teacher when I was young

But I ran away from home

To the East Indies and warm, warm sun

To wed a man I did not know

He called me Lady McCleod

But the times did not allow

My complaints as drinking dragged him down

So in dancing peace I found

They called me a tourist when I began to dance

An amateur and courtesan when I came to France

On the stages, in the salons, I held my tongue

I was never owned by any man nor known by anyone

And if anybody asks, I named myself after the sun

I never cared much for their war

I had seen men fight before

Seen the sickness in their esprit de corps

I would dance for them no more

They came to take me away

From the Hotel Champs Elysée

Told the soldiers I’d nothing to say

They wouldn’t have listened anyway

Too many men had died, and somebody had to pay

They set a date for my dying day

But as I stood in that killing field, refusing a blindfold

Staring down the soldiers and the hatred of the world

I felt the warmth of the Malay sun and I smiled for them all

They all thought they had the best of me

But not one of them could say what I was called

Just before the darkness came

I whispered my real name

I am Mata Hari, eye of the day

In the cells my body lay unclaimed

If anybody asks, I named myself after the sun

Мене назвали Маргаретою в день, коли я народилася

У день, коли я загинув, солдати назвали мене H21

У цирках і палацах сотню імен я носив

Від краси епохи до ока бурі

Але якщо хтось запитає, я назвав себе на честь сонця

Я був вчителем, коли був молодим

Але я втік з дому

До Ост-Індії та тепле, тепле сонце

Вийти заміж за чоловіка, якого я не знала

Він називав мене леді МакКлеод

Але час не дозволяв

Мої скарги на випивку затягнули його

Так я знайшов спокій у танцях

Вони назвали мене туристом, коли я почала танцювати

Дилетант і куртизанка, коли я приїхав до Франції

На сценах, в салонах я притримав язик

Я ніколи не належав нікому і нікому не знав

І якщо хтось запитає, я назвав себе на честь сонця

Мене ніколи не хвилювала їхня війна

Я бачив, як чоловіки б’ються

Бачили хворобу в їхньому духу

Я б більше не танцював для них

Вони прийшли, щоб забрати мене

Від готелю Єлисейські поля

Сказав солдатам, що мені нічого не казати

Вони б все одно не слухали

Забагато чоловіків загинуло, і хтось повинен був платити

Вони призначили дату мого дня смерті

Але коли я стояв на цьому полі вбивства, відмовляючись зав’язати очі

Дивлячись на солдатів і ненависть до світу

Я відчув тепло малайського сонця і посміхався їм усім

Усі вони думали, що мають найкраще зі мною

Але ніхто з них не міг сказати, як мене звали

Якраз перед настанням темряви

Я прошепотів своє справжнє ім’я

Я Мата Харі, око дня

У камерах моє тіло лежало незатребуваним

Якщо хтось запитає, я назвав себе на честь сонця