La Vraie Vie C'Est Où ? - Françoise Hardy

Avec mes pulls, mon piolet, tous mes tralalas

Verrai-je un jour le sommet, l’Himalaya?

Je tire un peu la langue et mme des fois, je perds mes mailles

Et je caille, je draille, toi tu balles, ae ae ae…

Devant ma trasse de th au lait, darjeeling extra

Je peux pas bien m’imaginer le nirvana

Je trouve pas la dtente et mme des fois, je prends en grippe

Tous ces types qui s’agrippent leur trip

Trip de lutte ou trip de chute si on discute, au bout de trip, y’a quoi?

O sont passs les sorciers, les grands initis, ceux qui ont les cls?

O trouver les gourous, y’a pas de Katmandou, la vraie vie c’est o?

Au fond de ma tasse de th, y’a des petits chinois

Qui sont en train de se noyer, tu comprends pas

Faut un matre nageur et c’est pas moi, tu te fourvoies

Je t’aime — je t’aime pas, charabia, cinma, y’a pas que a

L’herbe du diable, la petite fume, finalement, je sais pas

Si on devrait pas imiter Castaneda

Qu’on y croit ou bien qu’on n’y croit pas, y’en a marre

Que la vie se barre au hasard, sans savoir

La vie se barre en moins de regards qu’il faut pour voir

Qu’y’a pas d’espoir, qu’y’a rien…

O sont passs les sorciers, les grands initis, ceux qui ont les cls?

O trouver les gourous, y’a pas de Katmandou, la vraie vie c’est o?

З моїми светрами, моїм льодорубом, усіма моїми тралалами

Чи побачу я коли-небудь вершину, Гімалаї?

Я трохи висовую язик і навіть іноді втрачаю шви

І я згортаюсь, я драйлю, ти м'яч, а-е-е-е...

Перед моєю чашкою чаю з молоком, дарджил екстра

Я не можу уявити нірвану

Я не можу знайти розслаблення і навіть іноді хворію

Усі ці хлопці, які чіпляються за свою подорож

Поїздка битви чи подорож осені, якщо ми обговоримо, в кінці подорожі, що це таке?

Куди поділися чарівники, великі присвячені, ті, у кого є ключі?

Де знайти гуру, немає Катманду, де справжнє життя?

На дні моєї чашки чаю — маленькі китайці

Хто тоне, ви не розумієте

Потрібен рятувальник і це не я, ти збиваєшся з шляху

Я люблю тебе — я тебе не люблю, тарабарщина, кіно, не просто так

Диявольська трава, димок, нарешті, не знаю

Якщо ми не повинні наслідувати Кастанеду

Вірте чи ні, але нам набридло

Це життя біжить на випадковість, не знаючи

Життя проходить в меншій кількості поглядів, ніж потрібно, щоб побачити

Що немає надії, що немає нічого...

Куди поділися чарівники, великі присвячені, ті, у кого є ключі?

Де знайти гуру, немає Катманду, де справжнє життя?