Voilà - Françoise Hardy

Voilà, je regarde les autres

Pourtant je ne leur trouve rien

C’est comme ça

Voilà, je vais avec les autres

Le temps passe plus mal que bien

C’est comme ça

Et toi?

Que fais-tu?

Es-tu content de tout?

Je suis là, devant toi, toujours la même

Oh !

Pourquoi est-ce encore toi que j’aime

Que j’aime, que j’aime, que j’aime?

Tu es là, devant moi, toujours le même

Oh !

Pourquoi ne puis-je pas te dire:

Je t’aime, je t’aime, je t’aime?

Voilà, je m’en retourne aux autres

Qui m’aiment et que je n’aime pas

C’est comme ça

Et toi, vas retrouver cette autre

Tu l’aimes ou c’est ce que tu crois

C’est comme ça

Voilà, on n’a rien, rien de plus à se dire

Je suis là, devant toi, toujours la même

Tu le vois, c’est encore toi que j’aime

Que j’aime, que j’aime, que j’aime

Tu t’en vas et plus rien ne vaut la peine

Oh !

Pourquoi ne puis-je pas crier:

Je t’aime, je t’aime, je t’aime?

Ось я дивлюся на інших

Але я нічого з них не знаходжу

Це так

Ось я йду з іншими

Час проходить швидше погано, ніж добре

Це так

І ти?

Що ти робиш?

Ви всім задоволені?

Я тут перед тобою, все той же

О!

Чому я все ще люблю тебе

Що я люблю, що я люблю, що я люблю?

Ти переді мною, все той же

О!

Чому я не можу вам сказати:

я люблю тебе я люблю тебе я люблю тебе?

Ну, я повертаюся до інших

Хто мене любить, а кого я не люблю

Це так

А ти йди шукай того іншого

Тобі подобається чи ти так думаєш

Це так

Ось і все, нам нічого, більше нічого сказати один одному

Я тут перед тобою, все той же

Бачиш, це тебе я все ще люблю

Що я люблю, що я люблю, що я люблю

Ти йдеш і більше нічого не варте

О!

Чому я не можу кричати:

я люблю тебе я люблю тебе я люблю тебе?