L'heure Bleue - Françoise Hardy

c’est l’heure que je préfère,

on l’appelle l’heure bleue

où tout devient plus beau, plus doux, plus lumineux

c’et comme un voile de rêve

qu’elle mettrait devant les yeux

cette heure bien trop brève

et qui s’appelle l’heure bleue

c’est une heure incertaine, c’est une heure entre deux

où le ciel n’est pas gris même quand le ciel pleut

je n’aime pas bien le jour:

le jour s'évanouit peu à peu

la nuit attend son tour

cela s’appelle l’heure bleue

le jour t’avait pris

et tu te promènes

dans le soir de Paris

l’heure bleue te ramène

c’est l’heure de l’attente quand on est amoureux

attendre celui qu’on aime, il n y a rien de mieux

quand on sait qu’il va venir

c’est le moment le plus heureux

et laissez-moi vous dire

que ça s’appelle l’heure bleue

oui laissez-moi vous dire

comme j’aime l’heure bleue

це мій улюблений час,

ми називаємо це блакитною годиною

де все стає красивіше, м'якше, яскравіше

це як фата мрії

що вона поставить перед очима

ця година занадто коротка

і який називається блакитною годиною

це непевна година, це година між двома

де небо не сіре, навіть коли на небі йде дощ

Я не люблю день:

день згасає

ніч чекає своєї черги

це називається блакитною годиною

день забрав тебе

і ти ходиш

ввечері в Парижі

синя година повертає тебе

пора чекати, коли ти закоханий

Чекаючи того, кого любиш, немає нічого кращого

коли ти знаєш, що це прийде

це найщасливіший час

і дозвольте мені розповісти вам

це називається блакитною годиною

так, дозвольте мені сказати вам

як я люблю блакитну годину