Au fil des nuits et des journées - Françoise Hardy

Les gens et les endroits dfilent et comme toi, se laissent aller

A vieillir plus ou moins dociles, au fil des nuits et des journes

De ces journes o tu t’ennuies o tu te sens dcourag

Nuits sans dsirs, jours sans envies o rien ne peut plus arriver

Faudrait-il te prendre la main?

Faudrait-il que vienne quelqu’un?

Quelqu’un qui te fasse regarder, ce que tu ne sais plus que voir

Quelqu’un qui te que fasse couter ce que tu ne sais plus qu’entendre

Mais personne ne veut arriver et tu vieillis sans rien attendre

Au fil des nuits et des journes que tu n’essaies plus de comprendre.

Люди та місця проходять повз, і як ви відпускаєте

Старіти більш-менш слухняним, за ночі й дні

З тих днів, коли ти нудьгуєш або відчуваєш зневіру

Ночі без бажань, дні без бажань, де більше нічого не може статися

Мені взяти твою руку?

Хтось має прийти?

Хтось, хто змусить вас подивитися на те, що ви більше не знаєте, що побачити

Хтось, хто коштує тобі того, що ти не знаєш, що почути

Але ніхто не хоче приїжджати, і ти старієш, нічого не чекаючи

Протягом ночей і днів, які ти більше не намагаєшся зрозуміти.