Le départ - Feu! Chatterton

J’arrive même pas à croire que tu pars vraiment

Difficile dans ce cas de te dire «Au revoir»

Tu vas sacrément me manquer

C’est un effort et un luxe cette aventure qui se forme devant toi

Comme un paysage approchant et presque vierges mais avec son air de déjà-vu

Comme un paysage approchant et presque vierges mais avec son air de déjà-vu

Tant de conquête devant

Tant de soi joyeusement risqué

Tant d’autre à goûter

Et cette primeur si rare

Quand tu seras gaiement perdu dedans

Ce paysage et la vitesse

Peut-être un moment penseras tu

Effleuré par une odeur, une couleur, une température

Ou une émotion semblable à celle de ce matin du départ

Délesté mais plein de promesses

Peut-être penseras- tu, ampli d’une gaie mélancolie

A ce poème d'Éluard qui fixe l’instant que tu es en train de connaître

Juste avant que tout commence

Prend garde c’est l’instant où se rompent les digues

C’est l’instant d'échapper aux processions du temps

Où l’on joue une aurore contre une naissance

Bat la campagne comme un éclaire

Répand tes mains sur le visage sans raison

Connais ce qui n’est pas à ton image

Doute de toi, connais la terre de ton cœur

Que germe le feu qui te brûle que fleurisse ton œil

Lumière

Peut-être penseras-tu as ce matin du départ

Délesté mais plein de promesses

Peut-être penseras-tu à ce poème d'Éluard

Qui fixe l’instant que tu es en train de connaître

Juste avant que tout commence

Prend garde à cet instant

Où l’on joue l’aurore contre la naissance

Où l’on joue l’aurore…

L’année est bonne, la terre enfle, le ciel déborde dans les champs

Sur l’herbe courbe comme un ventre la rosée brûle de feu oui

Ce soleil qui gémit dans mon passé n’a pas franchi le seuil de ma main de tes

mains

Campagne où renaissait toujours l’herbe, les fleurs des promenades

Les yeux tout à leurs heures on s’est promis des paradis et des tempêtes

Notre image a gardé un songe

Ce soleil qui supporte la jeunesse ancienne ne vieillit pas

Il est intolérable

Il me masque l’azur au fond comme un tombeau

Qu’il me faut inventer passionnément avec des mots

Qui joue de l’aurore et de la naissance?

Qui joue de l’aurore et de la naissance?

Qui joue de l’aurore?

De toute façon tu n'étais rien que l’ornement d’une lys

Jolie perle au fond des océans

Я навіть не можу повірити, що ти справді йдеш

Важко в цьому випадку сказати вам «До побачення».

я буду дуже сумувати за тобою

Ця пригода, яка формується перед вами, — це зусилля та розкіш

Наче наближається пейзаж і майже незайманий, але з повітрям дежавю

Наче наближається пейзаж і майже незайманий, але з повітрям дежавю

Попереду стільки завоювань

Так багато я щасливо ризикнув

Так багато іншого на смак

І цей рідкісний совок

Коли ти весело губишся в ньому

Це пейзаж і швидкість

Можливо, на мить задумаєшся

Зворушений запахом, кольором, температурою

Або емоція, схожа на той ранок від’їзду

З полегшенням, але сповнений обіцянок

Можливо, ви подумаєте, amp веселої меланхолії

До цього вірша Елюара, який фіксує момент, який ви переживаєте

Якраз перед тим, як усе почалося

Остерігайтеся цього моменту, коли дамби розриваються

Настав час втекти від процесії часу

Де ми граємо світанок проти народження

Бий село, як блискавка

Розведіть руками по обличчю без причини

Знайте, чого немає у вашому образі

Сумнівайся в собі, пізнай землю свого серця

Нехай проростає вогонь, що палить, хай твоє око цвіте

Світло

Можливо, ви подумаєте піти сьогодні вранці

З полегшенням, але сповнений обіцянок

Можливо, ви згадаєте цей вірш Елюара

Хто фіксує момент, який ви переживаєте

Якраз перед тим, як усе почалося

Будьте обережні в цей момент

Де ми граємо світанок проти народження

Де ми граємо на світанку...

Рік добрий, земля набухає, небо в полях розливається

На кривій траві, як черево, горить вогнем роса так

Це сонце, що стогне в моєму минулому, не переступило поріг моєї руки твоєї

руки

Сільська місцевість, де завжди відроджується трава, квіти прогулянок

Очі в їхні години, ми обіцяли один одному рай і бурі

Наш образ зберіг мрію

Це сонце, що підтримує давню молодість, не старіє

Він нестерпний

Воно ховає від мене лазур на дні, як могила

Що я повинен пристрасно вигадувати словами

Хто грає в світанок і народження?

Хто грає в світанок і народження?

Хто грає в аврору?

У всякому разі, ти був не що інше, як прикраса лілії

Гарна перлина на дні океанів