Zoé - Feu! Chatterton

Mon cœur roule à cent-trente

Sur les routes bleues

Glacées de pluie givrante

Au vent brumeux

L’amour hélas me hante

Comme le ciel pleut

La vie est aberrante

Qu’est-ce que j’y peux?

Cours, mon cœur fou

Va te dissoudre

Là où la foudre

Frappe un grand coup

Dans le feu roux

Prêt à t’absoudre

Tout n’est que poudre

Aux yeux doux

Mon cœur pente ascendante

La terre est rouge sous nos pieds

Villes latines et villas jaunes

Les murs plus vieux que nous

Plus fiers, et nos années

Je m’en souviens

De tes mains

Je me souviens

Comme deux oiseaux libres

Et comme le peuplier

Qu’agite le vent en campagne

Tes mains dans la papaye

Que tu mangeais

Les pulsations de ton cœur, Zoé

Sont belles et demeurent

Lancinantes quand il faut

Se pencher sur ta peau

Soudain se pencher sur ta peau, Zoé

Arrivera le jour, Zoé

Où il faudra entendre ce dernier tambour

Que frapperont là tes mains tendres

Que frapperont là tes mains tendres, Zoé

Mon cœur saoul en rentrant

Tout est doucereux

Le sel manque et j’en tremble

La route bleue

Aurais-je pu la prendre plus tôt

Traverser mieux

La nuit inadhérente

De nos adieux, non

Il était quatorze heures

Une après-midi de chaleur

Je m’en souviens

Et je pleurais tes mains

Je les vois maintenant

Je les vois par la fenêtre

Pianoter une dernière fois, peut-être

Mon cœur roule à cent-trente

Le long des flancs nus du rocher

Mais comme un voile de soie blanche

Ma mémoire courte

A la branche de tes doigts pourpres

Reste accrochée, et

Je me souviens

De tes mains

Je m’en souviens

Comme deux oiseaux libres

Et comme le peuplier

Qu’agite le vent en campagne

Tes mains dans la papaye

Que tu mangeais

Les pulsations de ton cœur, Zoé

Sont belles et demeurent

Lancinantes quand il faut

Se pencher sur ta peau

Soudain se pencher sur ta peau, Zoé

Arrivera le jour, Zoé

Où il faudra entendre, ah ces derniers tambours

Que frapperont là tes mains tendres

Que frapperont là tes mains tendres, Zoé

Le ciel est presque bleu, Zoé

Les nuages me criblent

D’une blancheur terrible

Le ciel est presque bleu, Zoé

Qu’est-ce que j’y peux?

S’il est imposé

Les pulsations de ton cœur, Zoé

Si belles qui demeurent

Lancinantes quand il faut

Se pencher sur ta peau

Encore se pencher sur ta peau, Zoé

Mais comme un voile de soie blanche

Ma mémoire courte

A la branche de tes doigts pourpres

Reste accrochée, reste accrochée

Mais comme un voile de soie blanche

Ma mémoire courte

A la branche de tes doigts pourpres

Reste accrochée, reste accrochée

Моє серце б’ється на сто тридцять

На синіх дорогах

Глазурі з морозним дощем

На туманному вітрі

На жаль, любов переслідує мене

Як на небі йде дощ

Життя аномальне

Що я можу з цим зробити?

Біжи, моє божевільне серце

Іди розчинитись

Де блискавка

Завдати удару

У червоному вогні

Готовий вибачити вас

Це все порошок

З ніжними очима

Моє серце схиляється вгору

Під ногами червоніє земля

Латинські міста і жовті вілли

Стіни старші за нас

Більше горді й наші роки

я пам'ятаю

З твоїх рук

я пам'ятаю

Як дві вільні пташки

І як тополя

Який вітер дме в селі

Ваші руки в папайї

Що ти їв

Твоє серцебиття, Зої

Красиві і залишаються

Пристрій, коли потрібно

спиратися на шкіру

Раптом нахиліться над своєю шкірою, Зої

Прийде день, Зоя

Де ми почуємо той останній барабан

Що там твої ніжні руки вдарять

Що там твої ніжні руки вдарять, Зоя

Моє серце п’яне по дорозі додому

Все мило

Солі не вистачає і я трясуся

Блакитна дорога

Чи міг би я прийняти його раніше

краще перехреститися

Божевільна ніч

Прощай, ні

Була друга година

Спекотний день

я пам'ятаю

І я плакала за твоїми руками

Я бачу їх зараз

Я бачу їх у вікно

Торкніться востаннє, можливо

Моє серце б’ється на сто тридцять

Уздовж голих боків скелі

Але як покривало з білого шовку

Моя коротка пам'ять

На гілці твоїх фіолетових пальців

Залишайтеся на гачку, і

я пам'ятаю

З твоїх рук

я пам'ятаю

Як дві вільні пташки

І як тополя

Який вітер дме в селі

Ваші руки в папайї

Що ти їв

Твоє серцебиття, Зої

Красиві і залишаються

Пристрій, коли потрібно

спиратися на шкіру

Раптом нахиліться над своєю шкірою, Зої

Прийде день, Зоя

Де треба буде почути, ах ці останні барабани

Що там твої ніжні руки вдарять

Що там твої ніжні руки вдарять, Зоя

Небо майже блакитне, Зої

Хмари загадують мене

Страшно білий

Небо майже блакитне, Зої

Що я можу з цим зробити?

Якщо воно нав’язане

Твоє серцебиття, Зої

Такі красиві, що залишаються

Пристрій, коли потрібно

спиратися на шкіру

Все ще нахиляйся над своєю шкірою, Зої

Але як покривало з білого шовку

Моя коротка пам'ять

На гілці твоїх фіолетових пальців

Залишайтеся на гачку, залишайтеся на гачку

Але як покривало з білого шовку

Моя коротка пам'ять

На гілці твоїх фіолетових пальців

Залишайтеся на гачку, залишайтеся на гачку