Soll das alles sein? - Fettes Brot

Sie weiß nicht mehr, wie lange das schon geht

Doch für sie fühlt es sich an als wäre es ewig

Sie und ihr kind und die zwei verdammten jobs

Zum sterben zu viel und zum leben zu wenig

Doch sie macht weiter

Weil sie weitermachen muss

Keine alternative

Es gibt so viel, was auf der strecke bleibt

Ihr glück und die lust und vor allem die liebe

Nach 'nem harten arbeitstag

Keiner da der ihr sagt, dass er sie mag

Und der kleine hat auf diese art

Wieder mal nach seinem vater gefragt

Ich will, dass du endlich einsiehst

Und ich meine es wie ich’s sage

Seit du drei bist stecken wir hier in diesem scheißdreck

Weil der feigling uns allein lässt

Er wird nicht wiederkommen, bitte sprich nicht mehr davon

Aber glaub mir wir schaffen das schon

Immer wenn die Nacht anbricht

Immer wenn sie wach da liegt, fragt sie sich

Soll das alles sein?

Soll das alles sein, alles sein?

Immer wenn der Tag anbricht

Immer wenn sie wach da liegt, fragt sie sich

Soll das alles sein?

Soll das alles sein, alles sein?

Tagsüber ist sie kellnerin, abends wird noch geputzt

Und gestern ist ihr im streit mit ihrem sohn die hand ausgerutscht

Und es tut ihr leid, sie weiß bescheid

Eigentlich macht sie sowas nicht

Doch sie kann den traurigen blick nicht ertragen

Wenn sie ihn mal wieder zu oma schickt

Sie will nur dass es läuft für ihn

Sie will dass er mal chancen hat

Denn sie hat echt die jobs so satt

Aus dem scheiß-annoncenblatt

Bitte entschuldige, dass ich so selten da bin

Nicht helfen kann bei deinen hausaufgaben

Ich schaff’s auch wieder nicht zum elternabend

Und du weißt ja auch, wie wenig geld wir haben

Ich hoffe du weißt, wenn ich könnte, dann würde ich gerne mehr zeit mit dir

verbringen

Aber mehr ist im moment leider nicht drin

Nach einer nacht ohne schlaf

Sieht sie alles sonderbar klar

Streicht ihrem sohn nochmal durch’s haar

Erinnert sich dran, wie es ohne ihn war

Dann steht sie auf, schaut auf die uhr

Nimmt ihren mantel vom haken im flur

Öffnet das schloss, geht aus der tür

Wie an jedem tag, doch sie weiß jetzt wofür

Und egal was alle sagen, es geht an mir vorbei

Egal was sie erwarten, es geht um uns zwei

Wenn’s nicht immer leicht ist dann soll es so sein

Auch wenn der weg weit ist, ich geh nicht allein

Вона не знає, як довго це триває

Але для неї здається, що це назавжди

Ти і твоя дитина, і дві прокляті роботи

Занадто багато, щоб померти, і занадто мало, щоб жити

Але вона продовжує йти

Тому що вона повинна продовжувати

Без альтернативи

Є так багато, що падає на дорогу

Твоє щастя і хіть, а насамперед любов

Після важкого робочого дня

Там немає нікого, хто б сказав їй, що вона йому подобається

А малеча має таким чином

Знову запитав про батька

Я хочу, щоб ти нарешті побачив

І я це маю на увазі, як я це говорю

Ми були в цьому лайні з тобою трьох років

Бо боягуз залишає нас у спокої

Він не повернеться, будь ласка, не говори більше про це

Але повірте, ми можемо це зробити

Щоразу, коли настане ніч

Щоразу, коли вона лежить без сну, вона дивується

Це все?

Це має бути все, все?

Коли настане день

Щоразу, коли вона лежить без сну, вона дивується

Це все?

Це має бути все, все?

Вдень вона офіціантка, вечорами прибирає

А вчора її рука вислизнула в сварці з сином

І їй шкода, вона знає

Насправді, вона цього не робить

Але вона не витримує сумного погляду

Коли вона знову посилає його до бабусі

Вона просто хоче, щоб у нього все вийшло

Вона хоче, щоб у нього був шанс

Тому що їй справді набридла робота

З лайна рекламного аркуша

Будь ласка, вибачте, що я там так рідко буваю

Не можу допомогти з домашнім завданням

Я теж не можу потрапити на батьківський вечір

І ви також знаєте, як мало у нас грошей

Сподіваюся, ви знаєте, що якби я міг, я б хотів проводити з вами більше часу

витрачати

Але більше, на жаль, зараз неможливо

Після ночі без сну

Вона все бачить дивно чітко

Знову гладить сина по волоссю

Згадує, як було без нього

Потім вона встає і дивиться на годинник

Знімає пальто з гачка в коридорі

Відкрийте замок, вийдіть за двері

Як і кожного дня, але тепер вона знає для чого

І що б усі не говорили, це проходить повз мене

Незалежно від того, чого вони очікують, це стосується нас двох

Якщо це не завжди легко, то має бути

Навіть якщо шлях далекий, я не йду один