So richtig glücklich - Fettes Brot

Ich wache auf und ich kriege n Schreck

Ich wurde beklaut: Meine Liebe ist weg!

Ich hab versucht, nach ihr zu greifen, doch die anderen waren schneller

Glaubt mir, echt, ich kann es beweisen, Mann, sie kamen durch’n Keller!

Und plötzlich lieg ich da mit gebrochenem Herzen

Frag seit Wochen, ob meine Gedanken doch so verkehrt sind

Kann nicht schlafen, nicht essen, meine Knochen, die schmerzen

Ich bin so fertig, mir ist nicht mal mehr besoffen zum Scherzen!

Sagt mir, wann ihr Schweine mit mir fertig seid

Viel zu lang alleine ohne Zärtlichkeit

Ich hab euch doch nichts getan, warum bestehlt und quält ihr mich?

Ach so, ich hab es fast geahnt: Dass sie mir fehlt, das zählt hier nicht!

Alles umsonst, ihr habt mir meine Liebe gestohlen

Und gabt mir nicht einmal die Chance, sie mir wiederzuholen

Ich bin am Boden und ihr sagt «Lass ihn liegen, der blutet bloß!»

Warum seid ihr nur so skrupellos?

Manchesmal denk ich noch, nur für mich, dass ich dich zurück krieg

Letztes Jahr, weißt du noch?

Du und ich — so richtig glücklich

In zwei teile gerissen, mich ganz schweinisch beschissen

Und ihr penner bescheinigt euch noch’n reines gewissen!

Ihr meint, ihr habt euch nur genommen, was euch zusteht

Weshalb an euren händen auch geronnenes blut klebt!

Hallo?!?

— ich wurde beklaut und keiner macht was!

Deshalb geb ich auf und sauf weiter aus meinem schnapsglas

«denn am ende will es ja mal wieder keiner gewesen sein!»

Hört man mich über den tresen schreien

Und dabei dachte ich, wenn wir alt sind und tiefe falten kriegen

Dass wir uns immer noch lieben, bis sich die balken biegen

Doch ich geriet in einen hinterhalt von dieben

Seitdem ist der platz neben mir so bitterkalt geblieben

Я прокидаюся і мені стає страшно

Мене пограбували: моя любов пішла!

Я намагався схопити її, але інші були швидше

Повір мені, справді, я можу це довести, чоловіче, вони пройшли через підвал!

І раптом я лежу з розбитим серцем

Я вже кілька тижнів питаю, чи все-таки мої думки такі неправильні

Не можу спати, не можу їсти, болять кістки

Я такий виснажений, що навіть не п’яний, щоб жартувати!

Скажи мені, коли ви, свині, закінчите зі мною

Занадто довго на самоті без ніжності

Я тобі нічого не зробив, чого ти мене крадеш і мучиш?

О, я майже здогадався: те, що я сумую за нею, тут не враховується!

Все задарма ти вкрав мою любов

І навіть не дав мені шансу повернути її

Я лежу на підлозі, а ти кажеш: «Залиш його там, він просто стікає кров’ю!»

Чому ти такий безжальний?

Іноді я все ще думаю, тільки для себе, що я поверну тебе

Минулого року, пам'ятаєте?

Ти і я — справді щасливі

Розірваний надвоє, з’ебав мене, як свиню

А ви, бомжі, засвідчуйте собі чисте сумління!

Ти думаєш, що взяв лише те, що було твоє

Чому у вас згорнулася кров на руках?

Привіт?!?

— Мене пограбували, а ніхто нічого не робить!

Тому я здаюся і продовжую пити зі своєї чарки

«Тому що зрештою це не хоче бути кимось!»

Ти чуєш, як я кричу за прилавком?

І я думав, коли ми постарімо і отримаємо глибокі зморшки

Що ми будемо любити один одного, доки не похилиться балки

Але я потрапив у засідку злодії

Відтоді сидіння поруч зі мною залишилося таким гірко холодним