Die Einsamkeit der Klofrau - Fettes Brot

Was hab ich auf dieser miesen party verloren?

Fiese fratzen und der wein ist vergoren

Und die ganze zeit lieg' ich meinem gott in den ohren

«Wenn du gnädig bist, werd' ich nicht hier wiedergeboren!»

Jetzt ist schluss, hab ich erkannt, nahm beide beine in die hand

— 100 m-weltrekord, so schnell wie ich verschwand

Gelassen und entspannt ging ich durch die nacht

Doch ich war nicht müde, denn irgendein krach hielt mich wach

«Was hier geräusche macht?»

fing ich mich an zu fragen

Ein blubbern, mir wird schlecht — mein magen!

Den ganzen tag hab ich’s vergessen

Den ganzen tag noch nichts gegessen, doch plötzlich

Schreit das tier in mir: «fressen!»

Skrupellos, ohne gewissen, die augen rot und aufgerissen

Hätt' ich alles, was mir in die quere gekommen war, totgebissen

Doch «buh!»

— alles zu!

Hab' überlegt, ob ich was aufbrech'

Doch so richtig das tier war ich nun auch nicht

Doch plötzlich seh' ich von weitem ein licht

Trau meinen augen nicht, weil ich ziemlich breit bin

Eine imbissbude mitten in der stadt

Die mir nach mitternacht noch mittag macht

Ich kenn' die bude schon seit jahren, die war immer dicht

Doch heute nacht nicht und das rettet mich

Ich bestell' 'ne portion pommes, und zwar die ganz große

Ich will ketchup, doch er meint, dass er die beste soße in der ganzen stadt hat

Und wenn ich sie probiert hab', will ich bestimmt nachschlag

Mich beschleicht das gefühl, der typ tickt nicht richtig

Ich sag: «guter mann, ihre soße will ich nicht

Auch wenn ich sie verbilligt krieg!»

Ein schlag ins gesicht ist das für ihn gewesen

Sichtlich geknickt stellt er sie wieder unter’n tresen

Und plötzlich packt mich das schlechte gewissen

«Vielleicht hätte ich seine soße doch probieren müssen?!»

Denn da jemals wieder was zu essen muss keiner von euch hoffen

— diese imbissbude hatte nie wieder offen

Ich treibe ja nicht wirklich sport

Doch hin und wieder ist mir morgens langweilig

Und dann eil' ich über den öffentlichen trimmpfad

Für studentenermäßigte 2, 50 ins städtische schwimmbad

Es war wieder schulsport, was ich ja erschreckend fand

So schwamm ich keine bahnen, sondern stand am beckenrand

Und versuchte zu erahnen, ob der sechstklässler mit den langen haaren

Auf der bank da wohl krank war

Ich hätt's gern gewusst, doch dann hab ich’s geseh’n

Auf seiner brust prangte ein fleischig-rosa und sicher juckendes ekzem

Mir wurde klar, warum er wohl nicht an schwimmunterricht teilnahm

Denn die lehrerin sagte, es wäre nicht heilsam für seine hautkrankheit

Da guckte er ganz mitgenommen

Ich glaub, er wär' wohl gerne mitgeschwommen

Und so saß er ohne spaß da und war, glaub ich, ziemlich traurig

Ich schau mich um, wonach er dann so gegiert hat

Und schnall', dass er wohl den lehrkörper im visier hat

Er sah dem kommandoengel zu, wie sie in ihre triller pfiff

Während er sich ganz unauffällig an seinen piller griff

Und wieder mal von brustschwimmen und kraulen mit ihr nur träumte

Schon wieder sport bei ihr versäumte

Er war so verliebt in sie, doch sie nicht in ihn — ie mir schien

Sie wird nie erfahren, wie es im innern von ihm aussieht

Denkt er sicher abends, wenn er sich auszieht

Eine sportart als mordtat — und so hofft er deshalb ja

Auf basketball im nächsten halbjahr

Also, es ging so: ich hing so tierisch angetrunken

In einer dieser irischen spelunken

Trank mindestens mein siebzehntes guiness

Ich schätze, dass da wohl alkohol drin ist

Sonderbares paar an der bar, beide vielleicht 50 jahr

Mit verlaub, ich glaub, er war 'n clochard

— sah verwegen aus;

sie dagegen mausgrau

'ne hausfrau mit ihrem heimlichen liebhaber

— unnahbar aber innig.

Nichts hätte sie gestört

Denn sie flirten wie liz taylor und richard burton

Und ich schrieb im stillen

Das drehbuch für ihren liebesfilm

Beide hat das schicksal x-mal ausgetrickst

Das kannst du wissen, wenn du hinter die kulissen blickst

Ihr gatte hatte sie verlassen

Sie hatte keinen blassen schimmer warum

Und lief immer im zimmer herum

Das entbehrte jeder logik

Schließlich hatte sie studiert — pädagogik

Doch eines tages drang eine schöne melodie

An ihr ohr.

Jemand sang

«Let it be, let it be, let it be!»

Ein nichtsesshafter spielte beizeiten

Den refrain dieses titels der beatles auf zwei saiten

Seiner gitarre — er war’n alter matrose

Und er ging auf sie zu in seiner blauen latzhose

Beide waren elektrisiert wie die zitterrochen

Sie wollt' ihm gleich was zu mittag kochen

Jetzt sind sie nicht mehr ledig und in den flitterwochen

Doch nicht in venedig, sondern in hamburg im shamrock!

Що я роблю на цій паскудній вечірці?

Неприємні обличчя і вино бродить

І весь час я лаюся на свого бога

— Якщо ти будеш милосердний, я тут не відроджуся!

Тепер все закінчилося, зрозумів я, взяв обидві ноги в руки

— Світовий рекорд на 100 м так швидко, як я зник

Я пройшла ніч спокійно і розслаблено

Але я не втомився, бо якийсь шум не давав мені спати

— Що шумить?

Я почав дивуватися

Булькає, нудиться — живіт!

Я забув про це цілий день

Цілий день нічого не їв, а раптом

кричить тварина в мені: «їж!»

Безжальний, без совісті, очі червоні й розплющені

Я б загриз до смерті все, що траплялося мені на шляху

Але «бу!»

- все до!

Думав щось зламати

Але я теж не була твариною

Але раптом я бачу світло здалеку

Не вір своїм очам, бо я досить великий

Їжа на винос у центрі міста

Це все ще робить мене опівночі

Я знаю це місце багато років, воно завжди було закрите

Але не сьогодні, і це мене врятує

Я замовляю порцію картоплі фрі, та ще й справді велику

Я хочу кетчупу, але він вважає, що в нього найкращий соус у місті

І як тільки я спробую це, я обов’язково захочу його подивитися

У мене таке відчуття, що хлопець не правий

Я кажу: «Молодець, я не хочу твого соусу

Навіть якщо я зможу придбати їх дешевше!»

Для нього це був ляпас

Помітно спустошений, він кладе її назад під прилавок

І раптом погана совість схоплює мене

«Може, мені все-таки варто було спробувати його соус?!»

Тому що нікому з вас більше не доведеться сподіватися на щось їсти

—  цей заклад на винос більше ніколи не відкривався

Я насправді не займаюся спортом

Але іноді мені буває нудно вранці

А потім я поспішаю через громадський тренажер

Для студентів знижки 2,50 до муніципального басейну

Це знову був шкільний спорт, який мені здався страшним

Тому я не плавав у довжину, а стояв на краю басейну

І спробував вгадати, чи шестикласник із довгим волоссям

На березі, бо напевно захворів

Я хотів би знати, але потім я це побачив

На грудях у нього була м’ясиста рожева і, безперечно, свербляча екзема

Я зрозумів, чому він, мабуть, не бере уроки плавання

Бо вчителька сказала, що це не лікує його шкірну хворобу

Тоді він виглядав дуже засмученим

Я думаю, він хотів би поплавати з нами

І ось він сидів там без жодної розваги і був, мені здається, дуже сумний

Я озираюся, щоб побачити, чого він так прагнув

І переконайтеся, що він націлений на факультет

Він спостерігав за ангелом-командосом, коли вона свистіла у свої трелі

При цьому він дуже непомітно схопив свій піллер

І знову тільки мріяв про брасс і кроль з нею

Вона знову сумувала за спортом

Він був так закоханий у неї, а вона не була в нього — мені здавалося

Вона ніколи не дізнається, що в нього всередині

Він, мабуть, думає ввечері, коли роздягається

Спорт як вбивство — і тому він на це сподівається

Про баскетбол у наступному півріччі

Ну, вийшло так: я був такий п’яний

В одному з тих ірландських дайв-барів

Випив хоча б мій сімнадцятий гінес

Я припускаю, що там є алкоголь

Дивна пара в барі, обом по 50 років

При всій повазі, я думаю, що він був клошадом

— виглядав сміливо;

вона ж, навпаки, мишачо-сіра

домогосподарка зі своїм таємним коханцем

— недоступний, але інтимний.

Ніщо б її не турбувало

Тому що вони фліртують, як Ліз Тейлор і Річард Бертон

І я писав мовчки

Сценарій фільму про кохання

Доля неодноразово обманювала їх обох

Це можна зрозуміти, якщо зазирнути за лаштунки

Її чоловік покинув її

Вона поняття не мала чому

І завжди ходив по кімнаті

У цьому не вистачало жодної логіки

Адже вона вчилася — педагогіка

Але одного разу прийшла гарна мелодія

До її вуха.

хтось співав

— Хай буде, буде, буде!

Кочівник зіграв у гарний час

Приспів цієї пісні Бітлз на двох струнах

Його гітара — він був старий моряк

І він підійшов до неї в своїх блакитних комбинезонах

Обидва були наелектризовані, як торпедні промені

Вона хотіла негайно приготувати йому щось на обід

Зараз вони холостяки і в медовому місяці

Але не у Венеції, а в Гамбурзі в трилисник!