Der Junge Said - Fard

Ein letzter Zug, denn dann kommt die S-Bahn

Heute war scheisse, genau sowie gestern

Und Morgen, wird wahrscheinlich genau so

Sein Leben ist Schrott, wie ein kaputtes Auto

Er hat eine Menge Leid gesehen

Doch er bleibt stark und vergießt keine Tränen

Denn er weiss, die Leute scheißen drauf

Es ist Said, der junge aus dem Weisenhaus, uh

Viele sagen, er wär seltsam drauf

Doch Said, will zurück zu seim Elternhaus

Zu dem großen Garten und seinem Großvater

Der in seinen Augen, damals so stark war

Doch als die Bomben fielen, wurde es dunkel um ihm

Feuer über Bagdad, in der Nacht hunderte fliehn

Menschen verfolgt und ermordert — wie Vieh!

Und das im Namen der Demokratie

Und wenn’s soweit ist, ist es immer gleich

Said hat sich entschieden und der Himmel weint

Möge er Vergebung finden, für sein tun

Und möge seine Seele in frieden ruhn

Er hat Sachen gesehen, über die er nicht reden kann

Von Alpträumen ver-folgt — sein Leben lang

Diese Bilder haben sich in sein Herz gefressen

Und Said fühlt sich, wie vom Schmerz besessen

Im… Heim, wollte man das Kind erziehen

Doch Said wollte nicht mit den Kindern spielen

Und die Schuld, die gab man immer ihm

Sie gaben ihm Medikamente — brachen das Kind in ihm

Desinteresse — der Pädagogen, denn

In seinem Heim — nimmt jeder Drogen

Doch Said nicht — nein, denn er glaubt an Gott

An ein Leben danach, er vertraut auf Gott

Und so betet er jede Nacht — für eine Wunder

Nie wieder Krieg — Inshallah — wird sein Wunsch war

Denn seine Wut auf den Krieg, wächst jeden Tag

So sehr, dass er nichtmal mehr leben mag

Said lernt neue Leute kennen

Die sich kurze Zeit darauf «Freunde» nennen

Und sie sagen ihm, was zu tun ist

Und dass der Weg — den er gehen wird, voller Ruhm ist

Said ist allein, jung und naiv

Und glaubt ernsthaft, dass ein Wunder geschieht

Sie sagen, du kommst ins Paradies

Wo du endlich wieder Mutter und Vater siehst

Seine Familie starb — wer ist Schuld dran?

All diese Fragen, lasten auf seinen Schultern

Said lebt nur noch, für diese eine Sache

Getrieben von Leid, Hass und seine Rache

Man hat ihm alles genommen — so viel ist das/s

Er jetzt nichts mehr, zu verlieren hat

Es wird Zeit, einen Entschluss zu treffen

So beschließt er, sich in einen Bus zu setzen.

Mit

Einer Bombe um seinem Bauch

Spricht sein letztes Gebet und schaut dann auf

Schaut nach links und rechts, wartet die Kurve ab

Und löst dann die Schnur, von seinem Gürtel ab

Останній потяг, бо тоді прийде S-Bahn

Сьогодні було лайно, як і вчора

І завтра, мабуть, буде так само

Його життя — сміття, як розбита машина

Він бачив багато страждань

Але він залишається сильним і не проливає сліз

Тому що він знає, що людям байдуже

Кажуть, хлопчик з дитячого будинку, е

Багато людей кажуть, що він дивний

Але Саїд хоче повернутися до батьківського дому

До великого саду і до діда

Хто в його очах був тоді таким сильним

Але коли впали бомби, навколо нього стало темно

Пожежа над Багдадом, сотні тікають уночі

Людей переслідували і вбивали - як худобу!

І в ім’я демократії

А коли приходить час, то завжди те саме

Саїд прийняв рішення, і небо плаче

Нехай він знайде прощення за свої вчинки

І нехай його душа спочиває з миром

Він бачив речі, про які не може говорити

Переслідують кошмари — все життя

Ці образи врізалися в його серце

І Саїд відчуває себе одержимим болем

У... будинку вони хотіли виховувати дитину

Але Саїд не хотів гратися з дітьми

І завжди звинувачували його

Дали йому ліки — розбили дитину всередині нього

Незацікавленість — вихователів, тому що

У нього вдома — всі вживають наркотики

Але не сказав — ні, бо вірить у Бога

У загробному житті він довіряє Богу

І так він молиться щовечора — про диво

Більше ніякої війни — іншаллах — його бажання здійсниться

Бо його злість на війну зростає з кожним днем

Настільки, що навіть жити не хочеться

Саїд знайомиться з новими людьми

Невдовзі вони називають один одного «друзями»

І вони кажуть йому, що робити

І що шлях, яким він піде, повний слави

Саїд самотній, молодий і наївний

І щиро вірить, що станеться диво

Кажуть, ти поїдеш у рай

Де ти нарешті знову побачиш маму і тата

Його родина загинула — хто винен?

Усі ці питання лежать на його плечах

Сказав живе тільки заради цього

Рухомий стражданням, ненавистю та її помстою

У нього все забрали — ось скільки

Йому тепер нема чого втрачати

Настав час прийняти рішення

Тому він вирішує сісти в автобус.

З

Бомба навколо живота

Промовляє останню молитву, а потім дивиться вгору

Подивіться ліворуч і праворуч, дочекайтеся кривої

А потім звільняє шнур від пояса